TextBook До їдальні увірвався дід Тарас.
– Ну що, пані графине, солодке будеш?
– Ні.
Тарас зіщулився.
– А чого?
– Не хочеться, діду.
Дід вдоволено крякнув.
– Еге, за паном сумуєш?
Катерина зітхнула.
– Сумую.
Дід Тарас помовчав, пожовуючи тонкогубого свого рота й зиркаючи недобре, а потім і просичав:
– Ну, сумуй, сумуй, бо все то ти винна, не було чого перед тим сотником хвоста розпускати, вабити його.
– Не вабила я його.
– Ага, розказуй.
– Діду, ну чого ви до мене мов той реп’ях прилипли?
Тарас похмуро насупився.
– Чого-чого. А чи знаєш ти, пані кріпачко, що я пана вже встиг, як рідного сина, полюбити, що для мене він уже не просто пан, а як рідна людина. А через тебе помчав він не відомо куди. А що ти скажеш, як ті харцизи вб’ють нашого пана?
Катерина похолонула.
– Діду, що ти таке кажеш?
– А правду кажу! А що, коле правдонька в оченята?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Катерина » автора Гнатко Дарина на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Графиня“ на сторінці 65. Приємного читання.