Це село – таке, яке воно було зараз, – варто зберегти. І возити сюди Звитяжців, що хочуть навчитися вбивати.
Вони навчилися б.
І таких сіл стало б багато.
«Ось вона – безвихідь істини Батин», – подумав Я-Чен.
Але вголос ми нічого не сказали.
…Жодного Звитяжця ми не знайшли. Ті, кого шулмуси й Дикі Леза не забрали з собою, були вбиті й скинуті в криницю.
Прообраз священної водойми Жовтого бога Мо.
Ми мовчки постояли над цією могилою, оголившись – і пішли геть.
Навколо нас сочилася пилом і страхом Шулма.
Відтепер – Шулма.
5
– Куди вони могли піти?
Ножі Бао-Гунь не відповіли. Погляд знахарки Ніру не виражав нічого, губи міцно стиснуті.
– Куди вони могли піти?!
Не одразу, але зміст запитання дійшов до них.
– Туди, – вістря одного з ножів і права рука Ніру вказали на північний захід, до невидимої звідси границі пісків Кулхан. – Якщо не затрималися, оглядаючи околиці.
– Чому саме туди?
Я вже розумів, що це ще не навала, а просто передовий загін, який не рушить углиб країни до підходу основних сил.
– У цю пору року в Кулхан можна ввійти й вийти тільки там. Лівіше – зибучі піски. Праворуч – чорний пісок, коні зіб’ють копита.
– Навіть підкуті?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлях Меча» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга III Шулма“ на сторінці 6. Приємного читання.