Розділ «Книга III Шулма»

Шулма

Частина VII

Втілення Жовтого бога

Скрізь були відрубані голови, вони валялися в пилюці; в одної горішнч губа гладко виголена, в інших красиві носи, на деяких – охайно пригладжене волосся, ще інші – прикрашені убором або ж сережками.

Махабхарата, книга про Вірату

Розділ 19

1

– Було їх два коло струмка на вишньому плато,

Вони гадали – дужчий хто? А може, і ніхто?

Сталевими клинками дно прорізали за крок,

І тихо води ніс свої поранений струмок…

…Я одразу впізнав їх. Ні, я ні на мить не засумнівався в тому, що все це – сон, що насправді я лежу в похідному наметі поруч із Ченом, який рівно дихає, – але впізнав я їх одразу.

Повитухи-зброярі, Масуд і Мунір. І двоє Звитяжців, до половини у воді, через що важко було вгадати їхній рід – чи Прямі мечі, і лише вода спотворює силует, чи й справді клинки їхні слабко вигнуті.

Жодних свідків, жодної блискавки, жодних страшних клятв… тиша і спокій.

– І два насталені мечі у тім струмку стоять.

І вже струмок відобража подвійну руків’я,

Повітря чисте і сухе, замовк пташиний зрух,

Впираються у небеса вершини Сафед-Кух,

Вершини Білих гір…