Розділ дванадцятий Прийшов із миром

— Завжди?

— У всьому, що стосується саме цієї справи. Не тіште себе марними надіями.

— Не маю жодних надій, пані Магдо. Хіба на поновлення приятельських стосунків.

— Побачимо. Інформуйте мене про ваші кроки та дії по можливості.

— Слово. З вашого боку, надіюся на захист від ймовірних зазіхань пана Віхури. Тепер у нас обох від нього таємниці.

Говорячи так, Клим зібрав у портфель те, що приніс.

Коли попрощався й пішов, залишив сигару на попільничці.

Хай собі.