Розділ сьомий Крокодил, левиця та ведмідь

Автомобіль із Пекарської

Крокодил, левиця та ведмідь

— Я зарезервував столика, аби ніхто нас не вчепив, — пояснив свій вибір Шацький, зустрівши Кошового біля «Шкоцької».

Ця кав’ярня на Академічній [30] була досить відомою в місті, а у вечірній час тут справді складно було знайти вільне місце. Рання львівська осінь дарувала останнє тепло. На центральних вулицях попри постійний рух людей, кінних екіпажів й автівок, котрих побільшало якось раптово від середини вересня, що вже не перший рік помічав Клим, усе одно ставало тихіше, ніж завжди. Кожен крок, уривком підслухана розмова, стукіт кінських копит по бруківці та автомобільний гуркіт звучали для нього не музичним інструментом у великому оркестрі, а соло.

У рідному Києві не лише о такій порі, а й загалом йому бракувало саме цього — відчуття, що людина, будучи серед інших, має право на власний простір. Хай навіть доволі обмежений, та нехай інші довкола не заперечують та не оскаржують цього права. Клим дотепер не розумів, чого саме не вистачало вдома, що йому муляло. Перебравшись на Захід від Києва, дійшов: там, де царює російський імператор, усім до всього є діло. А порушення приватності — норма, тоді як спроба зберегти її — ледь не державний злочин. Щось, значить, лихе замислив той чи інший пан, котрий намагається триматися собі на умі…

У «Шкоцькій», як уже знав Кошовий, серед постійної публіки можна було зустріти багатьох університетських професорів, зокрема — місцевих математиків. Їхні суперечки довкола трактувань різних теорем могли звучати дуже голосно, лунко відбиваючись під склепінням високої стелі, але частіше проходили в тихому завзятті й запалі. Свої записи математики робили як на серветках, так і просто на скатертинах, хоча для таких потреб власник, утомившись із цим боротися, завів та запропонував відвідувачам спеціальний товстий загальний зошит.

Зовсім не знаючись на математиці й сприймаючи суть почутих суперечок не інакше як китайську грамоту, Клим, тим не менше, саме зараз погодився з вибором Шацького. Більше того: місце їхньої зустрічі у світлі останніх подій виглядало як ніколи логічним. Адже тепер Кошовий мусив розв’язувати класичну математичну задачку з кількома невідомими. Ускладнену не лише багатьма діями, а й тим, що вирішення кожної наступної перекреслить зусилля, витрачені на пошук попередньої відповіді.

Але тим цікавішою виглядала сама задачка. Клим заявив це Шацькому, коли вони сіли за столик й за рекомендацією Йозефа замовили м’ясо з підливою та по гальбі свіжого місцевого пива.

— Поясніть, прошу пана, що ви маєте на увазі, — поцікавився дантист і тут же, для чогось злодійкувато роззирнувшись на всі боки, нахилився ближче. — Та наперед маю перепросити вас, пане Кошовий.

— О! В чому справа? — брови Клима стрибнули догори.

— Та я ж бо втягнув вас у прикру історію. — Шацький дивився на нього з винуватим виглядом. — Мусив покаятися своїй Естер, за що вона вишпетила мене так, аж пір’я летіло по всіх Кракідалах.

— Чекайте, — Клим напружився. — То, значить, про мій клопіт із убивством панни Радомської вже знає весь Краківський базар? Чи, може, увесь Львів, із вашої подачі, Шацький?

Йозеф так активно замотав головою, що Кошовий на мить припустив: вона ж може відірватися від тонкої зморшкуватої шиї й закотитися під стіл. Ото була б комедія! Уявивши це, він не стримав посмішки, розуміючи — це ж цілковита дурня.

— Чого ви смієтеся? — насторожився Шацький. — Я сказав щось дотепне?

Клим знову зробився серйозним.

— Не зважайте. Нервове. За сьогоднішній день побував, як той барон Мюнхгаузен, між крокодилом і левом. Ви ж читали творіння пана Распе?

— То вигадані пригоди. Книжечка для розваги, — зазначив Шацький.

Кошовий не зрозумів, добре це, на думку друга, чи погано. Вирішив не перейматися ще й таким, просто пояснив:

— Хай вигадка. Але в кращий спосіб не опишу ситуацію, в якій опинися. Проте ми перервалися — ви справді рознесли про те, у що я встряв, по всьому місту?

— Боже збав! — Шацький застережливо виставив перед собою руки широкими долонями вперед. — Я міг би взагалі все це приховати. Та після того, як проти власної волі виступив посередником між злодіями та вами, мене замучила совість. Тож я, повертаючись додому, вступив по дорозі до кількох кнайп. І всюди частував свою совість, як ви зрозуміли, не пивом. Ви ж знаєте, як моя фейгале ставиться до такого.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Автомобіль із Пекарської» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ сьомий Крокодил, левиця та ведмідь“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Львів, вересень 1911 року, вулиця Пекарська

  • Розділ перший Ранкова газета для Климентія Кошового

  • Розділ другий На похороні було людно

  • Розділ третій Про що не напишуть у газетах

  • Розділ четвертий Час повертати борги

  • Розділ п’ятий Зізнання за ґратами

  • Розділ шостий Магда Богданович готова до війни

  • Розділ сьомий Крокодил, левиця та ведмідь
  • Розділ восьмий Cукня від небіжчиці

  • Розділ дев’ятий Венеційські маски

  • Розділ десятий Клуб «Доміно»

  • Розділ одинадцятий П’ять хвилин на роздуми

  • Розділ дванадцятий Прийшов із миром

  • Розділ тринадцятий Муха в окропі

  • Розділ чотирнадцятий Телятина а-ля Дідушицький

  • Розділ п’ятнадцятий Шахрай у політиці

  • Розділ шістнадцятий Револьвер повинен стріляти

  • Розділ сімнадцятий Поцілунок для Естер Шацької

  • Розділ вісімнадцятий Убогий притулок шляхетної особи

  • Розділ дев’ятнадцятий Німа служниця

  • Львів, жовтень 1911 року, вулиця Шевська

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи