— Що саме? — питає Ярка, меланхолійно похитуючи келих.
— Я подзвонила до тієї клініки… В нас там є свої люди… Так ти там, виявляється, навіть на огляді не була. То що тоді… Навіщо?
Ярка неквапом ставить келих на ошатну білу скатертину.
— А от, якби ти читала пресу, а не рилася в чужих паперах, то, може, й знала би, навіщо.
Насправді, гмукає до себе Ярка, тут і преса би не зарадила. Ті три джерела, про які вона повідомила шефу — то були люди втаємничені, експерти у своїй справі. Саме вони підтвердили, що «Дельта» виходить на ринок з метою знайти партнера і, підписавши жорсткий договір, вичавити з нього все, що можна, а потім ковтнути його за ціною, значно нижче ринкової. Такі оборудки вже були успішно здійснені в сусідніх регіонах, тож Бауман ішов до своєї мети второваною стежкою. Вірі, втім, знати про це не обов’язково. Надто ж нині, коли «Вівчарик» так радісно ступив у пастку.
— Можна подумати, — ображено копилить губу колега. — Ніби в тебе методи кращі.
Ярка знизує плечима.
— Ну, в чужих портфелях я поки що не копирсалася. Це тебе на депутатській службі такого навчили?
— Ти собі не уявляєш, — сміється Віра.
— Та ну, ти й раніше не цуралася чужого… — хитає головою Ярка.
— Життя таке, — жорстко кидає Віра. — Ну, то що це було?
— Це… — мрійливо мовить Ярка, — назвімо це перевіркою твоєї фахової компетентності.
— То що ж… — губиться «подруга». — Це Шмак таке затіяв?
Ярка усміхається.
— Коли так, хіба я можу тобі сказати?
Віра замислено киває. Здається, вона вже склала в голові уявну оборудку.
— Так, значить він. Сподіваюсь, хоч добре відсипав… Ну, а щодо Франка — значить, липа? Значить, ви з ним не спите? Бо присяглась би, ти ж так на нього дивишся — наче кицька під валер’янкою!
Це — очевидячки, жарт, і Ярка сміється.
— Ти ж повинна розуміти, наскільки це погана ідея. Щодо валер’янки на робочому місці.
Вони сміються удвох, і врешті Віра, і собі випивши гарячого вина, вертається на роботу. Втім, вона дуже скоро цю роботу втратить — Шумаков, хоч і не надто кмітливий, але і він невдовзі допетрає, якою була її роль у справі того фатального тендеру.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Серце гарпії» автора Соколян М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина III Провісниця“ на сторінці 16. Приємного читання.