Розділ «Том другий ЧУРИХ»

— Ти мене зовсім з пуття збив, світлосте… А що ж тоді в притулку сталося?

— Інсценування, люб’язний Коше. Театральна вистава.

— Ти простіше говори, світлосте. У мене й без твоїх словес голова пухне…

— Лицедійство. Обман. Називайте як завгодно, але нашим любим родичам було потрібно, щоб їх вважали загиблими або викраденими. Аби потай і без перешкод дістатися до Чуриха. Не здивуюся, якщо вони, вже коли значились, так би мовити, мертвими, надіслали до столичної канцелярії Ордену підтвердження — і канцелярія, цей цвіт істинного лицарства, визнала квест законним зовсім не через наші наївні хитрощі. Нас просто сповістили заднім числом. Ми цілком могли б сидіти в Реттії, авантюрі це не зашкодило б.

— Але чому ви сказали, що квестори їдуть до Чуриха? У лапи до некротів?!

— Бо я ніколи не брешу без вагомих причин.

— Чого ж вони так рвуться в Чурих?

— Ви забагато від мене хочете, містрис Форзац. Я не всезнайко. Я лише зробив висновок з анонімних листів.

— Та я сестриці вуха обірву! За такі жарти!

— Треба дати їм знати, що ми тут…

— Дивіться!

Рене Кугут нарешті побачив вершників, що їхали назустріч, і притримав коня. Проводир квесторів, Герман фон Шмуц, теж зупинився, вдивляючись — і раптом щось крикнув своїм товаришам, вказуючи на горбаня. Зметикувавши, що щось не гаразд, пульпідор став поквапно розвертати вороного, оскільки кавалькада вочевидь зібралася кинутися вперед.

І наміри квесторів навряд чи обіцяли Рене теплу дружню зустріч.

— Що там у них діється?!

— І їм теж він зуби не так повисмикував?

— Та не стійте ви! Там діти… Діточки наші!

— Н-но, рідні! Вивозь, крива!

— Перестаньте пороти гарячку, пане Кош! Нікуди вас крива не вивезе, хіба що до Нижньої Мами. Перекинете фургон на цьому схилі, коней покалічите… Пане Тирулег, пані Вертенно, вас це теж стосується! У нашому віці небезпечно валятися під тюками…

— Діточки!

Око Аглаї Вертенни мало не вилізло з орбіти, спостерігаючи, як унизу неждано-негадано ожилі квестори женуть прудкого пульпідора в бік перехрестя. Погоня нагадувала полювання на лиса, тільки без собак. Лю презирливо дивився на це посміховисько, чхаючи і крутячи лобатою головою.