Розділ «Том другий ЧУРИХ»

Розповідь Мускулюса вона слухала краєм вуха. Малефік у властивій йому нуднуватій манері викладав з подробицями, як на банкеті одержав візитівку від пані Шавазі («Наама! Для вас — просто Наама!.. А краще Наамочка…»), як вагався, знаючи з чуток про специфічну славу чурихців («Даруйте, гросмейстере! Даруйте, е-е… Наамочко!..»), як роздумував, розуміючи, що більшість пліток рідко відповідає дійсності. Далі він перейшов від особистих інтересів до державних, а саме до конфлікту між Месропом Серкісом, головою Тихого Трибуналу, і лейб-малефактором Серафимом Нексусом. Суть конфлікту залишилася для Мускулюса таємницею, але два державні мужі про щось не домовилися полюбовно. І голова Трибуналу вирішив розміняти малефіка, як того пішака, перетворити його на важіль тиску на його безпосереднє начальство, виславши арешт-команду до кварталу Анахроністів.

— Я можу бути відвертим, ваше чорнокнижництво?

— Звісно, друже мій! — халат розійшовся, оголив татуйовані груди Ефраїма. У кольорових орнаментальних наколках переважали мотиви «вина та кохання». — Повірте, ваша відвертість не буде використана вам на шкоду!

— Тільки на користь! — муркнула Наама, солодко потягаючись. — Виключно!

У кутку, від збудження порушивши ритм, чхнув Фернан Терц.

— Тоді прошу захисту і покровительства Чуриха. Інакше я виявлюся жертвою закулісної гри сильних світу цього.

— О, безперечно! Я обіцяю вам підтримку в розумних межах! — які саме межі він вважає розумними, гросмейстер не сказав. — Далебі, я дивуюся: за що можна видати ордер на арешт такої людини, як ви, мій друже?

— Була б людина, ваше чорнокнижництво, а ордер знайдеться! Гадаю, пані вігіла краще за мене розвіє ваше здивування.

Анрі прокашлялася.

— Моїм завданням був арешт. У подробиці мене не втаємничували.

— Ось! Ось!!! — пафосно прокричав малефік, демонструючи неабиякий талант лицедія.

— І нічого не ось, пане. Коли керівництво звелить вам зурочити на «кривий стібок» міжнародного авантюриста Зяму Блоху, воно навряд чи втаємничує вас у деталі інтимного життя Зями. Уроч, цвіркуне, свій припічок. Так і я не в курсі конфлікту між вашою, даруйте, крамничкою і моєю. Наказ виконують, а не обговорюють. Можу лише зауважити, що вашу персональну справу, пов’язану з торішніми подіями в Ятриці, було позавчора піднято з архіву. Нібито виявився ряд «білих плям», що вказують на непряму участь Андреа Мускулюса в змові проти його величності. От Серкіс і вирішив узяти вас під варту до з’ясування.

— Щоб у такий спосіб тиснути на Серафима Нексуса! Лейб-малефактор відверто прихильний до мене! Він неодноразово згадував мене як свого майбутнього наступника!

— Ну й вічна вам пам’ять! Хочете, я вас теж згадаю?

— Не будь ви дамою, пані! Дамою при виконанні…

— На дружину репетувати будете, шкідник! Думаєте, це ви — ордер? Ні, це в мене — ордер! Прошу Чурих посприяти.

— Сприяння в чому, пані?! У захопленні заручника? В арешті безвинної людини?!

— У затриманні та відправленні вас, пане, до Реттії! А винен ви чи ні, нехай суд з’ясовує!

— Сатрапи! Дай вам волю, всіх магів пересаджаєте!

— Думайте, що кажете!