Розділ «Том другий ЧУРИХ»

— Перепрошую, — втрутилася Наама, торкаючи малефіка за коліно. — Андреа, любий, тобі встигли пред’явити ордер? Я маю на увазі: пред’явити до входження в портал?

— Ні! — вигукнув малефік.

— Так! — вигукнула вігіла.

Дует пролунав у терцію.

— Слово проти слова, — замислено пробурмотів гросмейстер Ефраїм. — Пане стряпчий, ви часом не пригадуєте: ордер був пред’явлений вашому клієнтові до відкриття порталу чи після?

— Закон «Про примусове переміщення фізичних осіб», стаття сьома, «Насильство астральне навмисне», параграф шість-біс, — невлад відгукнувся Терц, змахнувши флаконом, немов диригентською паличкою. Будуаром розлився гострий запах солей, остудив бурхливі пристрасті. — Переміщення працівників нотаріату з ліцензією, а також медикусів і служителів культів поза їхнім бажанням вважається обтяжуючим чинником. Підлягає цивільному осуду, аж до побиття камінням.

— Цілком правильно, — погодився гросмейстер. — Я бачу, ви майстер своєї справи. Принагідно не відмовте в консультаціях.

— Не відмовлю, — ясним і дзвінким голосом вимовив Терц. — Як ліцензований стряпчий з гарною репутацією. У разі необхідності можу виконувати обов’язки нотаріуса. Особиста печатка ось, на ланцюжку, звольте переконатися. Готовий взяти участь з усією щирою запопадливістю. Житло і триразове харчування — за рахунок клієнта.

— А по суті питання?

— А по суті — прошу зглянутися. Засмоктало. Зграбастало, втягло й засмоктало. Проти мого вільного волевиявлення. Далі — тиша. Памороки забило, ваше чорнокнижництво!

— Молодець, — похвалила стряпчого Наама. — Розумака. Як любив казати мій куратор: «Живий не бовкне, мертвий не спітніє!»

Фернан Терц, профос Дозору Сімох, низько вклонився некромантці:

— Дякую, пані. Для вас консультації — зі знижкою. До речі, вам не потрібен особистий стряпчий? Дарчі, доручення? Шлюбні контракти? Заповіти?

І знову припав до флакона.

Герань над ним барвою нагадувала ліхтар при вході в бордель Матінки Гусинки.

Мускулюс устав, насупився, нагнув голову і ступив до гросмейстера, так, ніби зібрався дати старому у вухо.

— Колего Ефраїм! Увійдіть у моє становище! Мене зовсім не радує перспектива годувати воші в «Чарівності», поки великі шишки розберуться між собою. Лейб-малефактор Нексус ще минулого тижня попереджав: «Ти, отрок, у разі чого кивай п’ятами! Ми з Просперчиком цього вгодованого сутягу Месропа швидко до нігтя візьмемо й укорот дамо. А ти пересидь у тихому закапелку, поки пристрасті вщухнуть…» Упевнений, незабаром гроза мине. А поки дозвольте скористатися вашою знаменитою гостинністю.

Малефік приглушив свій бас, інтимно додав:

— Якщо треба, відслужу. Клянуся честю.

Наама Шавазі, більш відома в чаклунських колах як Сестра-Могильниця, хихикнула зі значенням. У її чарівних ручках виникло віяло із зображенням нічного цвинтаря, що мирно спить під місяцем. Томливо мружачись, красуня почала обмахуватися безневинним пейзажем.