TextBook — Згною! Звільню! Без вихідної допомоги!
Анрі про себе раділа відкритості зв’язку. Нехай некроти відчують. Мабуть, у цьому будуарі справжніх страхів зроду-віку не бачили. З невеличким запізненням вона згадала, де перебуває, і розчаровано зітхнула.
Бачили.
Ну й добре, запас кишеню не тягне.
— Нездара! Овал Небес, хто взяв на службу цю тюху?! Завалити елементарний арешт! Драконячий викидень, отрути мені, отрути! Дурепа!!!
З подальших сентенцій начальства стало ясно, що напарники вігіли, яка проштрафилися з невдалим арештом, уже встигли постраждати за батьківщину: Прочанина вхопила холера, а Холеру відправили на примусову прощу. Обох — із занесенням.
— Із позбавленням прав! Без права листування!
У відношенні самої Генрієтти Кукіль — дурепи й тюхи — робилися відповідні висновки. Є відомості, що вона — тюха й дурепа — симпатизує підозрюваному Мускулюсу. Можливо, перебуває з ним у безладному й протиприродному любовному зв’язку. Мантиса й малефік: гримуча суміш, солодка парочка. А тому начальство припускає свідомий витік відомостей і організацію втечі, що є справою підсудною.
— Мантикора? Щур ти корабельний! Гарпія!
Ні, Месроп був чудовий.
— Два дні! Ти повертаєшся з арештованим, або не повертаєшся зовсім!
— Я… вони запиту вимагають…
— Два дні! З арештованим! І то ще подивимося на предмет службової відповідності…
— Запит! З найвищим підписом! Інакше…
— Ти в мене у ворожки підеш! На базар! Я тобі ручку позолочу, безрукій…
Голова утер піт, що градом котився по щоках, удав, начебто лише зараз помітив присутність гросмейстера Ефраїма, і тоном, шорстким, як наждак, додав:
— Прошу посприяти.
Астрал здригнувся, зв’язок обірвався.
Анрі помітила, що в неї тремтять пальці. Месроп був великим майстром: некролог у минулому, розумник-Кликуша потай вплів у лайку два-три вербальні «кренделі», і цього цілком вистачило, щоб тіло вігіли відгукнулося хворобливим тремором. Хотілося вірити, що для більшої правдоподібності товстун не вплів чого-небудь із відстроченою дією. Знепритомнієш тут — місцеві до смерті залікують…
Гросмейстер Ефраїм дивився на вігілу зі співчуттям.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обитель героїв» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том другий ЧУРИХ“ на сторінці 13. Приємного читання.