Розділ «Том другий ЧУРИХ»

— Радий би, та не в змозі.

— Знущаєтеся?

— Анітрохи.

— Мани шкодуєте? То я й сама впораюся.

— Навряд чи. Номочко, поясніть…

Стерво Номочка склала віяло і тицьнула «цвинтарем» у вігілу:

— Думати треба, голубонько. Головою. Спершу думати, а потім у моноперсональний візитарій ломитися втрьох. Тепер тонку структуру нігіль-спатіуму навколо Чуриха збурено на шість днів уперед. Антициклон у Найвищих Емпіреях, хаотико-турбулентні ділянки холодних мас астралу. І поки вони не повернуться до ламінарного стану…

Анрі ладна була розцілувати Сестру-Могильщицю. Але такий вчинок, швидше за все, витлумачили б неправильно.

— Мені треба зв’язатися з керівництвом, — замість обіймів і поцілунків сухо сказала вона. — Повідомити про ситуацію, що склалася. Сподіваюся, хаос астралу і «Пакт про Складну Дружбу» не стануть на заваді?

Четверо з п’яти учасників вистави знизали плечима.

Очима стороннього, напевно, незабутня картина. Розкішний будуар, наскрізь просочений ароматами, пристрастю й відлунням зітхань. У будуарі — жвавий старий у халаті записної кокотки, томлива краля в пеньюарі, широкоплечий шкідник, теж у халаті, але біднішому, непотопний стряпчий з ліцензією і настовбурчена, як горобець, вігіла з ордером на арешт. Груповий портрет «Троє відважних у похмурих напівпідвалах Чуриха».

Здохнути зо сміху можна.

«Добре сміється той, хто залишається живий,» — підбила підсумок Анрі й дістала з сумочки службовий артефакт.

SPATIUM XIII

РЕЧИТАТИВ БЛАЗНЯ ЮРГЕНА ЛЬОДЯНИКА ІЗ ТРАГЕДІЇ «ЗОРЯ» ТОМАСА БІННОРІ, БАРДА-ВИГНАНЦЯ

Трьох відважних і відданих друзів я мав,

Трійцю друзів — танцюй, карасі!

Їх у долі на трьох ворогів я зміняв,

Бо три вороги кращі за всіх!

Трьох чудових красунь-наречених я мав,