Розділ «Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми»

Рутенія. Повернення відьми

Рутенія ж вела всіх далі, і дорогою вивчала підземелля: вони простягалися під усією Укранією, мали безліч входів і виходів, дуже багато рівнів. А ще були місця, які не можна було розгледіти. Плями.

— Ми прийшли. — Рутенія зупинилася навпроти діри у стіні.


17


Віт запропонував перепоїсти і перепочити, що було одностайно підтримано, навіть злиднем. Він сердито жував свій окраєць хліба, відсівши від чугайстра, наскільки дозволяла мотузка.

Рутенію непокоїла мапа. Поки вони спускалися, все було ніби гаразд. Але тепер на їхньому шляху лежали три темні плями. Вона поділилася своїм занепокоєнням з Бітом і Дзеванною.

— А чи є інший шлях до річки? — спитала Дзеванна.

— Ні!

— То чого думати? Йдемо, як йдеться, а там життя покаже! — сказав Віт.

Думка була слушна, тому після короткого перепочинку рушили далі. Рута продовжувала вивчати мапу: раптом та принесе ще якісь новини? До першої темної плями було зо три години ходу.

Шлях пролягав тьмяним скелястим коридором, який то звужувався так, що ледве можна було протиснутися, то розширювався до розмірів велетенської зали. Навколо лише голе каміння і все те ж дивне світло, що пронизує повітря.

Рутенія поволі стишила крок — вони підходили до плями. З’явилося відчуття, ніби щось важливе було забуте чи загублене. Першою оговталася Дзеванна:

— Гей, відлуння зникло!

— І справді, щойно я гупав, як ведмідь, і чув луну, а тепер ніби щось з’їдає звуки, — замислився Віт.

— Ми підходимо до плями. Будьте дуже обережні, я не бачу, що в ній, — промовила Рутенія.

Попереду з’явився білий туман. Повіяло холодом. У тумані чулося шурхотіння, долинали глухі кроки, які то гучнішали, то зникали зовсім.

— Руто, ти певна, що нам туди треба? — спитав Віт.

Рутенію пройняло тремтіння: з туману почувся страшний гуркіт, а потім хтось гучно і болісно завив. Відьма рішуче рушила в туман. Ззаду почулися крики Віта з Дзеванною. Вона повернулася:

— Я піду вперед. За мною не йдіть. Якщо все гаразд, я повернуся по вас.

— Руто, ти не можеш іти. Тільки у тебе є мапа — ми без тебе не вийдемо звідси, якщо… — Дзеванна зніяковіла.

— Я піду! — сказав Віт. — Я швидко повернуся, тільки подивлюся, що там, і все! — І вдавано безтурботно пішов у туман.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рутенія. Повернення відьми» автора Климчук Віталій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми“ на сторінці 28. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи