TextBook — Я тут лазив по дворах і почув дещо. Може, й дурня, але маєш знати.
— Кажи.
— Тут є одна дівка. Відьма. Дзвінка її ім’я.
— Я вже бачила її. То й що?
— Вона накинула око на Золоту. А тут кажуть, що коли вона когось захоче — на дорозі не стій.
— А я тут до чого? То його справа! — відмахнулася вона.
— За що купив, за те й продав, — стенув Бось плечима і пришвидшив ходу.
Навколо вогню вже зібралися чоловіки. Коло них — гурт музик. З гурту вийшов чоловік:
— Мольфари дозволили вам танцювати аркан. Жінці також. Це буває нечасто. Просимо до кола!
* * *Ватра палає жовтим, гуде, тріскотить, дихає жаром. Хлопці підкладають і підкладають: дуб — для сили, осику — від упирів, березу — для зв’язку землі і неба, модрину — від небезпеки з вогню, води і землі, вільху — для рівноваги світів.
Вогонь палає. Всі в колі. Музики починають вибивати ритм. Чіткий. Запальний. Магічний. Спочатку повільно і тихо.
Там — там-там — там-там…
Руки кладуть на плечі сусідам. Коло замикається. Зачинається рух.
Бубни гучнішають. Стають вимогливіші. Ваблять за собою й водночас наказують. Рухайся. Стань цілим. Стань сильним. Стань мужнім. І йди шляхами воїнів.
Там — там-там — там-там… Там — там-там — там-там…
Ритм стає швидшим. Руки тиснуть сильніше. Навкруги обличчя. Мокрі від поту. Змінені вогнем. Просякнуті ритмом. Несамовиті очі. Несамовиті.
До бубнів приєднуються скрипки.
Там — там-там — там-там… Там — там-там — там-там…
Все зникає.
Там — там-там — там-там… Там — там-там — там-там…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рутенія. Повернення відьми» автора Климчук Віталій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми“ на сторінці 116. Приємного читання.