Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Один момент! — подала голос Алла. — Нас тут троє. Один з нас — шахрай, а решта — ідіоти. Хто саме — мені хотілося б знати.

— Слухайте, тут точно щось трапилося! Ви не робіть хоча б з мене ідіота і поясніть, у чому справа! — Максим починав сердитися або грав людину, якій ось-ось урветься терпець. Тамара зупинилася на другому припущенні.

— Вона каже, що ти одружився з нею на минулому тижні, — Алла кивнула головою на Тамару.

— А він, я думаю, зараз скаже, що цього бути не може, — Тамара націлила вказівний палець на Максима.

— Ви серйозно? — обличчя хлопця набрало здивованого і водночас розгубленого виразу.

— Максимку, принеси нам свій паспорт, — підкреслено ввічливо сказала Алла, додала навіть: — Будь ласка!

Одинадцята сторінка його документа була непорочно чиста. Слідів підчисток, підтирань, хімікатів не видно. Тома розгублено перегорнула паспорт. Побачила фотокартку — власникові документа шістнадцять років. Такої фотографії вона не бачила ніколи. На іншій — він був мінімум на три роки старший за того, який дивився з цієї картки.

— У тебе два паспорти, — говорячи, вона дивилася йому прямо в очі. — Так не чесно… Два паспорти…

— Я знаю, хто з присутніх претендує на статус ідіота, — заявив Максим, теж дивлячись Тамарі прямо в очі. — Тільки ще не розібрався, комедія тут чи трагедія. І для чого все це…

3

Коли за Тамарою зачинилися двері, Алла, широко розмахнувшись, відважила Маскимові гучного ляпаса. Удар, як для жінки, вийшов сильним, Максим поточився і змушений був схопитися рукою за стіну.

— Ти що, здуріла?!

Вдруге бити себе не дозволив — перехопив руку і стиснув міцно, до зойку.

— Козел! Пусти! Пусти, кажу!

— Я ніколи не дорікав тобі твоїм небезгрішним, з погляду завзятих моралістів, минулим! — Він послабив тиск, але пальців не розчепив. — Я думав, у нас будуть нормальні стосунки цивілізованих людей кінця двадцятого століття!

— Моє минуле отак-от не падає тобі на голову і не верзе нісенітниць. Це не дуже приємно, погодься! Та пусти руку, бл-лін!

Максим змилостився. Алла незадоволено глянула на своє зап’ястя.

— Синець тепер буде!

— А у мене на морді нічого не буде? Могла б голову знести!

Полаявшись, обидвоє, як не дивно, заспокоїлися.