Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Чому такий аврал?

— Сядь, а то впадеш, — голос її звучав рівно, був абсолютно позбавлений емоційності.

— Не впаду, буду триматися, — він міцно стиснув обома руками її за плечі. — Що?

— Дзвонила ця… Твоя…

— Не моя!

— Хай так… Головне, ти розумієш, про кого йдеться… Вона каже, що вагітна. І що майбутній батько — ти.

Грім серед ясного неба.

— Ти повірила їй?

— Так може бути? — Алла підняла на нього очі. — Тільки чесно, себе ж обдурюєш.

— Як довго це в неї?

— Каже, третій тиждень. Можеш не думати, я рахувала: місяць тому ти поїхав у те місто в перше відрядження.

Теоретично це можливо. Тоді вони справді зустрілися випадково, згадали старі часи… Він тоді приїздив усього на три доби, але скільки там того діла…

— Можеш не відповідати — на обличчі все написано.

— Я в неї навряд чи був один на той час, — виправдання кострубате.

Дивно, але Алла легко погодилася з ним.

— Мені все зрозуміло, Максимку. Все на місцях. Знайома тітонька в загсі оформляє штампик, і шлюб зареєстровано. Твої документи вона знає — не підкопаєшся. Хитро, дуже хитро… Або одружуйся — твій паспорт їй обробити не проблема, або, шановний батьку, плати аліменти! Якщо ти, загнаний у куток, одружишся з нею, вона зможе перебратися до столиці, але навряд: ти ж тут поки що бездомний. Тому брати з тобою шлюб їй немає рації. Таким чином, вона хоче витягти з тебе гроші. Про це, до речі, вона натякала по телефону.

— Про що?

— Дитини вона не хоче. Буде робити аборт. Якісний, без шкідливих наслідків. Це коштує великих грошей. Аборт і моральні збитки покриваєш ти!

— Я її вб’ю! — Максим закричав так, що Алла відсахнулася від нього.

— Не верещи! Візьми себе в руки.