Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Студенток любив? — посміхнулася Алла.

— Любив, але не щастило йому з ними. Може, за всю свою викладацьку практику якийсь десяток і записав у свій актив, а може, менше, задрипаний він був казанова. Але чутки про нього ходили недвозначні, були такі дівчатка, що навмисне його провокували, аби насміятися. Ну, а наша Томочка, коли він під час іспиту хотів її завернути на друге коло за повне незнання предмету, промовила — не голосно, але так, щоб почули присутні в аудиторії: «Так не чесно. Ми так не домовлялися».

— Він, звичайно, наклав у штани.

— На його місці так вчинив би кожен! Він-то знає, що між ними нічого не було, але спробуй це доведи, тим більше при свідках. Він, звичайно, запитав: «Що ви маєте на увазі?» — а вона йому: «Ви хочете скандалу? Навіщо було тоді все це починати?» Мало того, що він поставив їй «добре», мало того, що протягом наступних двох семестрів, які він у нас викладав, вона отримувала автоматом усі заліки, — вона на перших порах вішала всім лапшу про нікудишність професора як мужчини! Потім, правда, сказала, що брала його на понт, декому навіть весело було… І таких історій багато, я ще не всі знаю, в неї, до речі, друзів було мало — вона на всіх подібні жарти практикувала, від нудьги, мабуть… А чому Томочка Шиян тебе раптом зацікавила?

Алла вирішила нічого не розповідати Олегові і якось уникнути відповіді. Вона дізналася про все, що хотіла. Вчора Макс говорив їй майже те саме.

Вона була схильна вірити Максимові. Звичайно, за ті дев’ять місяців, які вони знали одне одного, пізнати людину повністю важко. Але вона знала свого майбутнього чоловіка як людину розважливу. Гаразд, йому було нудно у відрядженні, і він зустрічав колишню подругу. Вона не засуджує його, чоловіки є чоловіки — їх полігамність не переробиш. О’кей, він дав їй цей телефон — ніякого криміналу. Нехай навіть у нього справді якимось чином було два паспорти — все може бути. Але ж він ніколи б не пішов з цією ідіоткою на подібну авантюру. Крок, абсолютно позбавлений будь-якої логіки і здорового глузду.

Врешті-решт, подумала Алла, навіть якщо припустити неймовірне і повірити в цю історію, то вона все одно буде на боці Макса. Так тобі й треба, дурепо! Попалася — не плач! Сама дурила людей всю дорогу, побудь тепер у їхній шкурі.

Зараз Алла відчула свою жіночу перевагу над недолугою Томочкою.

5

Вони зустрілися на Володимирській гірці. Був вечір, втомлені спекою люди зітхнули полегшено, у холодку, на лавках кучкувалися прихильники Бахуса, яким не терпілося обговорити події, що сталися протягом дня, поскаржитися на спеку, народних депутатів, набридлих жінок, непомірно високі ціни на спиртне… Парочкам доводилося шукати вільне місце. Як правило, такі місця ще отримували останні вітання від сонця, що заходило за обрій. Вечори для закоханих були задушливими.

— Як це все розуміти? — спитала Тамара.

— Як хочеш! Можеш вважати, що я пожартував, — зухвало заявив Максим.

— Так не жартують…

— У мене справді було два паспорти. Якось я загубив документи, паспорт мені відновили: тоді було з цим простіше. А потім документи знайшлися, випадково. Ну я й вирішив нікому про це не казати.

— І ти навмисне вичікував такого моменту, щоб пустити зайвий паспорт у діло?

— Не роби з себе велике цабе! Ти, до речі, сама запропонувала одружитися. От я й вирішив принагідно випробувати свої можливості… Як бачиш, все вийшло непогано. Паспорт я спалив: він все одно негодний. Знайома в загсі — не свідок: вона могла по знайомству тобі туди й парочку дітей вписати і видати заодно довідку про смерть. Юля й Пако дивляться десь на кориду, — ти їх не знайдеш, а більше свідків немає. — Він був дуже задоволений собою.

— Навіщо ти зробив з мене ідіотку, Максику?

Алеєю крокували патрульні. Друзі Бахуса занепокоїлися, але міліції було явно не до них — місяць тільки почався, — нехай відпочивають, та й спека — возися ще з ними…

— Ти хочеш, щоб я теоретично обґрунтував свій жарт?

— Я не вважаю це жартом. Так не жартують.