Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Куди-куди?

— Це у нас район так називається, там хімкомбінат поряд, це околиця, там пустирище недалеко. Завезли на те пустирище, забрали всі гроші. Я, звичайно, добровільно не віддавав…

— У вас багато було з собою? — Караваєв, здавалося, дуже зацікавився цим випадком.

— Карбованців сто… Справа не в тому. Я, в принципі, нічого їм не віддав би. Навіть занюханого карбованця. Коротше, отримав — мало не здалося.

— А машина? Вони її не забрали?

— Ні. Перерили там все, шукали, мабуть, гроші. Що з машиною робити? Покататися і кинути? Може, ніхто з них водити не вміє…

— Чому ви приїхали сюди?

— А чому стільки запитань? Ви з міліції? Тату, це слідчий? Якого взагалі біса ви тут робите?

— Я — Віктор Сергійович Караваєв. Друг вашого батька. Питаю, бо мені цікаво. Ви роздивилися хоча б одного? Варто, по-моєму, звернутися до лікаря і в міліцію.

— Можна я сам буду вирішувати, куди мені податися з моєю розбитою мордою? Бачу, ви любите потеревенити? Вибачте за тон, але я справді накручений і охоче побалакаю з вами, але після гарячого душу.

Олег відсторонив рукою батька і замкнувся у ванній.

— Олю, зробіть молодій людині кави. Йому треба оговтатися, заспокоїтися. Займіться ним, — Караваєв широко посміхнувся, не приховуючи штучності своєї посмішки, навпаки — підкреслюючи це…

Гаряча вода розслабляла. Занили синці й садна. Але скоро все пройшло, стало навіть приємно. Стоячи під струменями води, Олег обмізковував свої подальші дії. Цього Караваєва слід остерігатися. Покладеш пальця до рота — схаває тебе всього, від маківки до п’ят. Але й від розмови з ним не відкрутитися. Чому вони в Ольги? Що вони вже знають?

Він закутався в Ольчин халат і пішов на кухню, де Ольга помастила борним спиртом розбите обличчя. Вони не розмовляли. Її очі сказали йому все. Він був готовий до двобою.

Батько й Караваєв терпляче чекали в залі.

— Вам ось тут кава, Олегу Юрійовичу. Вас це підбадьорить.

— Дякую. Пригостіть цигаркою, мої лишилися в нальотчиків.

— У квартирі, наскільки я знаю, палити суворо заборонено. Ходімте на балкон, подихаємо повітрям. Вечір сьогодні приємний. Спека вдень була пекельна, а вечір гарний…

Вони вийшли на балкон. Юрій Іванович пішов на кухню до Ольги, зачинивши за собою двері. Дочекавшись, поки він піде, Караваєв, не змінюючи тону, промовив:

— Мені потрібні ці гроші, молодий чоловіче.