Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Дякую!

— На здоров’я! Тобі потрібен час, щоб віддати невідомому нам наводчику його частку. Таємно від інших, щоб не збуджувати апетиту. Інакше не вийде — адже ми можемо з’ясувати, що в чемодані більше, ніж ми сподіваємося. Я збирався привести сюди всю компанію не через годину, як було домовлено, а через десять хвилин, щоб накрити вас обох на гарячому. Але лопухнувся Петруня і все вирішилося само собою! Ми зі здобиччю опинилися прямо тут, а за нами вже на півзігнутих прискакав твій приятель. Може, Гено, ти й хотів попередити свого товариша, але не зміг. А він не думав, що може трапитися щось таке, чого він не передбачив. Самовпевнений в тебе друг, Шефе.

— Ти все сказав? — сухо запитав Шевель.

— Лишилося дати тобі чорну мітку, на якій буде написано: «Скинутий». Тобі не слід було дурити нас від початку. Тепер ти втратив мою довіру і довіру команди.

Спочатку до квартири зайшли двоє кремезних хлопців. Один безцеремонно потіснив Баскіна, другий, кирпатий, оглянув усі кімнати, зазирнув до туалету, ванної. Переконавшись, що у квартирі, крім господаря, нікого немає, він щось буркнув собі під носа і недобро глипнув на Баскіна.

Віктор Сергійович Караваєв зайшов одразу ж за своїми охоронцями і спокійно чекав, поки кирпатий роздивлявся по квартирі.

— Баскін, у вас мінеральна вода в холодильнику є? — втомлено запитав він.

— Так, звичайно, в таку спеку…

— Сашок, не в падло — зроби водички! — прохання стосувалося кирпатого. — Баскін, ходімте до тієї кімнати, де є телефон.

У залі він вмостився в м’якому кріслі. Кирпатий Саша приніс запітнілу пляшку мінералки і дві склянки. Корок він зняв тут же, пальцями, простягнув пляшку хазяїнові і витер спітніле чоло.

— Юрію Івановичу, нехай хлопці поїдять. Вони потомилися, Сашко жахливо переносить спеку, особливо — на порожній шлунок…

— Ради бога! — махнув рукою Баскін.

Хлопці усамітнилися на кухні, лишивши їх самих. Караваєв жадібно вихилив склянку води, відригнув і блаженно посміхнувся.

— Я про це всю дорогу мріяв. Не хочете? Даремно. Гарна вода. Отже, що вдалося з’ясувати?

— Кур’єри потрапили в засідку. Це означає, що про наші плани довідалася стороння людина. Вбито чотирьох на… ваших людей і сержанта ДАІ. Найімовірніше, він причетний до пограбування. Подробиць не знаю, але сподіваюся, що скоро вони будуть відомі.

— Я так зрозумів, що нам треба насамперед шукати стороннього. — Караваєв опорожнив другу склянку. — Зробити це просто. Крім нас з вами, маршрут кур’єрів знали шестеро…

— Якщо, звичайно, ніхто з кур’єрів не зрадив, розраховуючи на солідний куш…

— Це навряд, Баскін. Всі четверо мертві.

— Їх запросто могли знищити, щоб не ділитися з провокатором і замести сліди.

— Ні, це виключено. Я платив їм достатньо, аби не зраджувати. За них я відповідаю. Взагалі, я відповідаю за всіх своїх людей, які були в курсі операції.