Баскін тупо слухав короткі гудки. Але для того, щоб оговтатися, йому не потрібно було багато часу. Вже через дві хвилини він набирав номер начальника міськвідділу внутрішніх справ.
Але йому ніхто не відповів. Про ЧП в міськвідділі дізналися сорок хвилин тому, і начальник особисто виїхав на місце події…
— Ми так не домовлялися, мужики, — похмуро сказав Шевель, зачиняючи двері за останнім, хто увійшов. — Я чекаю більше години. Де ви повинні були передати мені чемодан з грішми? Стасе, я тебе питаю!
— Спокуха, Гено! — ляснув його по плечу Стас. — Ситуація змінилася, змушені були затриматися. Але бабки у нас, а це головне. Сам бачиш — замки цілі, ми його не відчиняли. Все нормально, Гено!
На кухні Гога пив прямо з крана холодну воду. Басмач, підштовхнувши Петруню в спину, пройшов за ним до кімнати, важко гепнувся на канапу і запалив.
Все це дуже не подобалося Шевелю. Він зрозумів: щось не спрацювало. Гроші в них, але все ж таки сталося щось не так, як хотілося.
— Розповідай! — уривчасто наказав він Стасові. — Тільки швидко, чітко і зрозуміло!
Капітан Бриль сидів на капоті міліцейської машини, палив і спостерігав, як санітари вантажать накриті білими простирадлами трупи в машини швидкої допомоги, котрих наїхало більше ніж досить.
— Вадику, начальство приїхало, — торкнув його за плече лейтенант Головко.
— Та пора вже, — глипнув на годинник Бриль, не рухаючись з місця.
Начальник міськвідділу Рум’янцев вистрибнув з машини першим і поквапився до Бриля. Звичайно, таке траплялося рідко: Рум’янцева не любили. І тепер оперативники із задоволенням спостерігали за переляканим начальником.
— Що тут сталося? — голосно запитав Рум’янцев, звертаючись не до конкретної людини, а до всіх присутніх.
Бриль викинув бичок і випростався.
— Розбійницький напад, товаришу полковник. Хто на кого напав — поки що невідомо. Була стрілянина, результат — п’ятеро трупів.
— Стрілянина і п’ятеро трупів! Це чепе, капітане!
— З усього видно, тут була засідка. Невідомі чатували на цю кремову «дев’ятку», номери, до речі, київські. Серед убитих — сержант ДАІ.
— Сержант ДАІ? Чепе… чепе, чорт забирай!
Підійшов вайлуватий прокурор міста. Привітався з Рум’янцевим.
— Опергрупа вже скінчила?
— Так точно! — відповів Бриль.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлюбні ігрища жаб» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб“ на сторінці 39. Приємного читання.