Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

Гога й Стас вийшли з води.

— Клас! — заявив Стас і вдягнувся. Гога не поспішав. У «газику» знайшлася аптечка, в ній — йод та бинт в індивідуальному пакеті. Неквапно зробивши собі перев’язку, він примружив очі і підставив тіло пекучому сонцю.

— Що з ним будемо вирішувати? — Басмач кивнув у бік Петруні.

— А які пропозиції? — запитуючи, Стас застібав джинси.

— Він зайвий.

— Думаю, трупів на сьогодні досить. Він просто не дістане своєї частки. Хтось заперечить?

— Теж правильно, — погодився Басмач. — До ментів він не побіжить: на ньому два трупи… Але тримати його поки будемо біля себе… Поки…

Сидячи в машині і слухаючи це «поки», Петруня здригнувся і насилу подолав черговий приступ нудоти.

— Отже, питання вирішене! — Стас подивився на годинник. — Шеф чекає нас уже цілу годину. Рушили, мужики! Гого, кінчай загоряти!

Гога почав одягатися. Рука боліла, біль змусив його скривитися. Басмач пішов у кущі відлити. Стас сів за кермо і увімкнув запалювання.

— Ти — падло! — прошипів йому в спину Петруня. — Я не забуду, Стасе…

— Добре, що в тебе непогана пам’ять, — неголосно озвався Стас, не обертаючись. — Коли будеш згадувати, що я запропонував позбавити тебе частки, може, згадаєш, що я врятував тобі життя. Мертвому тобі бабки ні до чого.

— А я й живий їх не дістану…

— Але ти — живий. По-моєму, це головне…

Шестеро і мільйон

— Алло!

— Баскін, що сталося? Гроші повинні були прибути півтори години тому! В чому затримка?

Баскін відчув усередині себе порожнечу. На вулиці нещадно пекло, але його раптом почало морозити. Долоня, яка стискала телефонну трубку, змокріла від поту.

— Нічого не могло статися… Вони виїхали вчасно…

— Баскін, я вам передзвоню через півгодини. І хочу почути зрозумілу відповідь, ясно? Якщо вони протягом цього часу приїдуть, то я вас заспокою, а з приводу запізнення пояснення буде давати Петрович. Все.