— Хіба твої люди не хочуть помститися мені?
— Хочуть. Вони збираються вбити тебе, коли отримають викуп. Вбили б зараз, але я переконав їх не відмовлятися від грошей. Вони згодні почекати тиждень-другий, цього ж вистачить, щоб зібрати гроші?
— Не знаю.
— Ти кажеш так спокійно, наче тобі однаково, чи зберуть гроші, чи ні.
— Хвилюватися треба за те, що від тебе залежить.
— Тут ти правий, — отаман посміхається.
— А де донька англійця?
— Навіщо це тобі?
— Коли він вмирав, то просив допомогти їй.
— Вона в гаремі у багатого купця з Ленкорані. Він дав великі гроші за білявку.
— Як звати купця?
— Навіщо це тобі?
— Щоб молити у Господа про його покарання.
— Абдул Малік.
— Дякую. А ти — Зелімхан?
— Так. Ти мене теж знаєш?
— Чув. Ти ж перший абрек на Кавказі. Я читав про твої напади. Особливо про пограбування банку у Кізлярі. Це було сміливо.
— А ти колись спіймав банду грабіжників банків?
— Так, було.
— Хочеш залишитися живим?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 98. Приємного читання.