— Та до жіночки одної.
Я револьвером натиснув.
— Ще раз збрешеш, застрелю, наче собаку скажену.
Ні! Ні!
— Куди їхав?
— До абреків.
— Навіщо?
— Сказати, що шлях на Шалі вільний.
— Вони туди поїдуть?
— Туди, там у Зелімхана табір.
— А хто їм дорогу звільнив?
— Та ніхто, вільна вона була.
— Бачу, не хочеш ти жити.
— Хочу, хочу!
— То відповідай.
— Сам начальник команди. Він наказав передати, що шлях вільний і що чекає третину викупу собі.
— Третину?
— Третину. Наш начальник менше третини не бере. З інших може і половину узяти, і більше, але Зелімхан дуже небезпечний, то з нього третину начальник бере.
— І не боїться він з абреками справи мати?
— А що боятися, коли він у гарнізоні сидить, при гарматах та кулеметах. Ще рік-другий посидить, а потім поїде до Росії багачем. І я б не побоявся!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 93. Приємного читання.