— Але чому ви так довго мовчали?
— Бо я спочатку не дуже розумів, що відбувається. Підозри мав, але жодних доказів. Та й сама схема була справді занадто вже нахабна, я подумати не міг, що таке можливо. Потім уже зрозумів, але мені були потрібні козирі, щоб ви мені повірили. Бо ж шахрай узяв тут великий вплив, і якби я не був дуже переконливий, то опинився б у холодній замість нього.
— Це нечувано! — хапається за голову Маєвський.
— Коли козирі виявилися в мене, тоді я їх і виклав. Довелося навіть трохи підмахлювати, — я посміхаюся.
— Тобто? — не розуміють мене.
— Статті в енциклопедії про Гольмца не було. Була стаття в журналі «Нива», але це виглядало б не так переконливо. То я попросив пана Капусту вдати, що він зачитує з енциклопедії. Я підозрював, що викривати шахрая буде важко, але не очікував, що аж так.
— Ви брехали нам? — ображається начальник корпусу.
— Тільки заради розкриття злочину і покарання шахраїв! — нагадую йому.
— Слухайте, якщо цей Гольмц — шахрай, то хто в нього стріляв? Це теж був маневр? — питає Ксенія Дмитрівна, і голос її — слухати та слухати.
— Ні, стріляли по-справжньому. Бо шахрай дечого не врахував.
— Чого саме? — нервово питає імпресаріо Пяльцевої.
— Того, що його словам повірять не тільки чесні люди, а й злочинці.
— Ви говорите загадками! — невдоволений поліцмейстер.
— А мене більше цікавить інше! — каже Хомутинський. — Якщо оце підробка, — він показує на камінець в руках Пальцевої, — то де тоді справжня «Зірка Сходу»?
— Так, де діамант? Куди подівся діамант? — усі дивляться на мене, наче я відповідальний за нього.
— У мене є відповідь і на це запитання, — посміхаюся я.
— Що? Звідки? — Маєвський дивиться на мене.
— Звідти, що, на відміну від шахрая, я насправді розслідував справу, а не збирав гроші з довірливих простаків, — кажу я, можливо, занадто різко, але накопичилося.
— Іване Карповичу, ближче до справи! — каже Хомутинський, який розуміє, що мої слова про «простаків» дехто впливовий може сприйняти на свій рахунок.
— Зараз я все розповім. Але, полковнику, перед тим я хочу, щоб ви відпустили кадетів, які зараз на гауптвахті.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша: Назустріч славі“ на сторінці 150. Приємного читання.