TextBook – Бо-оже, прийми-и душу pa-аба тво-ого-о…
Ось до церкви заходить Маруся – боса, розпатлана, чорні очі вогнем горять. Навшпиньках крадеться до свіжовиструганої домовини.
– Ми-ир пра-аху твоіму-у…
Маруся злякано застигає з простягненими руками.
– Постривайте, постривайте… – шепоче. – Я тільки заберу в нього своє щастя… Не бійся, Грицю, вдруге я тебе не чіпатиму. Тільки віддай мені щастя моє, не бери його з собою на той світ. – Заспівала: – Грицю, Грицю, до Марусі… Зараз, зараз уберуся… Ось тепер я до тебе прийшла. Твоя Марусенька, котру ти клявся щиро та вірненько кохати. А коли зраджу, казав, то хай сонце для мене, казав, згасне. То я й погасила сонце.
Зойкнувши, падає Грицеві на груди.
– А-а-а… Це я! Я! – кричить Маруся, цілуючи Гриця. – Хіба ж ви не знаєте, людоньки, що це лихо я вчинила? З великого кохання до Гриця…
Отець Матвій нарешті отямився.
– Що ти, дщерь моя, – підійшов до Марусі. – 3 горя великого гріх на душу береш? Отямся. Усе у волі Божій. І без волі його і волосинка з голови не впаде…
Маруся погладила русі кучері Гриця, поцілувала його і тихо-тихо намалювала.
Коли б же я знала, маляра б найняла,
Його біле личко та й намалювала.
Карі оченятка, котрі я любила,
Його русі кучері я б позолотила…
Востаннє подивилася на небіжчика і випросталася. І віч-на-віч стрілася з Ганною.
– Нехай же Гриць двох не кохає, бо не буде йому ні тебе, Ганно, ні мене!
До людей повернулась.
– Я згубила Гриця! Згубіть і мене!
– Це все, небого? – питає суддя.
– Усе, – киває Маруся. – Тепер уже все.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місто коханців на Кара-Денізі. Засвіт встали козаченьки...» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засвіт встали козаченьки… Повість“ на сторінці 45. Приємного читання.