Розділ «Маргарита Хемлін Дізнавач»

Лілька пожвавішала. Що остаточно повалило Мирона в страх. Він попрощався і пообіцяв зберегти в таємниці все, що наговорила йому Лілька. Ну, потім її загадкова смерть, поява Лаєвської з міліціонером і капшуком.

Мирон замовк і перевів дух.

Завчено промовив:

— Те, що розповідав учора, — підтверджую з нинішнім доповненням.

Я запитав, у чому ж його злочин, на його думку.

Файда з готовністю відповів:

— Крім бланку — не знаю.

— Але у в’язницю приготувалися? І сім’ю приготували?

— Бланк — це факт. Ви полюєте за Поліною. Ви і накрутите інше, що захочете.

— Нічого я не накручу, Мироне Шаєвичу. Вставайте. Будемо прощатися.

Мирон повільно підвівся. Розім’яв ноги.

Я подав йому руку.

Він потиснув.

Наостанок я дістав капшук, вийняв звідти гроші Довида.

Простягнув Мирону:

— Якщо зі мною щось трапиться, передайте Любі, скажіть, це Довидові. Для дітей.

Мирон кивнув.

Сіма зробила вигляд, що не помітила мого відходу.

Про Зуселя я не заїкнувся. Як не було його на світі. Якщо живий — нехай живе. Якщо ні, то що я можу? Мирон перший не почав — і мені ні до чого.

На Десні помився, переодягнувся в чисте. Починався дощик. Потім полилося страшенно. З громом і блискавкою.