Розділ «Маргарита Хемлін Дізнавач»

На запитання Світлани, чи кохаю я її після цього, я чесно відповів, що не кохаю. Але поважаю як жінку і людину, яка просто заплуталася.

Свєтка спиталася моєї думки, чи обдурить її Поліна з нареченим.

Я запевнив, що обов’язково обдурить. А до цього Світлані ще доведеться на Поліну попрацювати. Не перша Свєтка така у Поліни, і не остання.

На питання Свєтки, що я Поліні зробив, що вона під мене копає, я промовчав.

Завдання Світлані дав наступне: контакти з Поліною припинити по-доброму, сказати, що сама знайшла собі нареченого і не потребує більше її послуг, і що ніяких блузок їй не треба. А що Свєтка раніше зробила — то вона зізналася особисто мені, і я її вибачив без подальшого ходу по начальству.

Я також запевнив Свєтку, що Поліна заткнеться. Їй скандали ні до чого. Вона повністю у брехні. Сама заплуталась і боїться, що брехня в будь-якому тонкому місці обвалиться і її першу придавить.

Удома насамперед написав листа Любочці. Вклав у нього всю теплоту, яка у мене була. Наприкінці зробив спеціальну приписку, щоб вона не пускала Йоську купатися голого, тому що діти будуть обсміювати його. В селі так: що бачать, із того й регочуть. Правилами не цікавляться. І забобонами чужими теж. А нашому хлопчику не треба, щоб був зайвий сміх на його адресу. Ще натерпиться.

Потім подумав.

Подумалося ось про що. Свєтка тепер принишкне. Небезпеки від неї ніякої. В цьому я був упевнений.

Натомість Лаєвська! Просто завзята шпигунка з мережею. І чіпляє за найбільш чутливе — за кохання. Євку зачепила. Свєтку.

У мене в голові гупало кувалдою: «І Любочку мою, і Любочку зачепила!» Але така думка мене вбила б цілковито, і я її відігнав.

Я — людина. І мусив жити. Заради своєї родини.

Таким чином я призначив собі перепочинок від Лаєвської та всіх, хто з нею.

Минуло кілька днів. Я остаточно повернувся до свого нормального стану впевненості.

Дії Лаєвської я вже розцінював як злісне хуліганство і більш нічого. Бабські штучки. Пшик. Якщо я не буду піддаватися на її витівки, їй набридне мене цькувати.

На службі справи йшли добре, навіть успішно.

Я спокійно сидів і розбирав робочі папірці.

І щойно мене покликали до телефону, відчув, перепочинок закінчився.

Телефонувала Євка. Сказала, щоб я мав на увазі її весілля. Мені запрошення від Хробака. Буде Свириденко, ще багато начальства з боку нареченого. Самостійно вона б мене не покликала, але Хробак розпорядився, щоб вона забезпечила мою явку. Святкуватимуть у домі Євки. Тобто Лілії Горобчик.

Спочатку вирішив не йти. Але потім оперативний досвід переважив: треба.