TextBook «Мені потрібен Васнецов! Боже, часу немає. Ми ж сьогодні, можливо, загинемо!»
– Я щось відчув, – приголомшено й недовірливо сказав бас. – Якийсь поштовх.
«Мені потрібен Васнецов!»
– І я, – слабко видихнула Варваронька.
– Вона тут! – віщуюче проголосив спірит і зробив значущу паузу. – Я відчуваю, дух великомучениці витає в цій кімнаті! Дух Варвари хоче повідати нам…
«Де живе Васнецов?!»
– А-а-а-ах! – голосно злякалася дівуля.
– О!
– Боже милостивий…
– Господи! Свят, свят! – хрестився хтось із гостей.
Адже просто над головою медіума з темряви раптом засяяло бліде жіноче обличчя.
– Ви кликали мене! – сказала страшним замогильним голосом Дарина Чуб.
І вигляд перевернутих, що розтеклися від страху, обличі, що нестямно дивилися на темну постать у чернечому одязі, яка взялася з нізвідки, відразу надав їй рішучості.
Настрій аудиторії вона завжди вловлювала геніально!
– Слухай мене, Варваро! – наказала вона, не розтуляючи губ (знайомий хлопець із циркового намагався навчити її чревовіщання, та недовчив. Але за браком професіоналізму виходило ще краще – розтягнуто і з підвиванням). – Він! – вказала Чуб на посірілого Іванка витягнутим перстом (на щастя, вже позбавленим неналежного святій манікюру). – Знає відповідь на твоє запитання! його вустами я відкрию тобі скорботну правду! А тобі, – перст-викривач перекинувся на паскудного викривача жінок, – сріблолюбець і марнослов, я призначаю в подружжя даму зі свинячим рилом!!!
– Так він із-за посагу? – перелякано заплакала Варваронька. – Я знала!
– Він писав їй, він не міг знати, він сам признався… – скрикнув визначений святою Іванко.
– А тепер, – заволала Дарина, розмахуючи пальцем у пошуках візитерші Васнецових. – Відкрийте мені, де мешкає нечестивець, який написав мій образ із отроковиці Прахової? На нього ляже Божа кара!!!
– О Боже! Не знаю! – до смерті злякався вусатий пан на іншому кінці столу, тоді як огрядна дама, що сиділа праворуч од нього, тільки несамовито хрестилася, пустивши очі під лоба й безмовно розтуляючи рота. – Я Васнецова. Він на Великій Володимирській, 42!
– У-у-у-у-у-у, – розперезавшись, страхітливо завила Дарина Чуб, і, розставивши руки «літаком», метнулася до виходу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Київські відьми. Меч і Хрест» автора Кучерова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцятий, у якому Дарина Чуб викликає дух Віктора Васнецова“ на сторінці 5. Приємного читання.