Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

– Ось, люба, як і обіцяв – остання!

Залпом випив і зі стуком поставив на місце.

Одночасно на скляну поверхню столика впали шоколадний капелюшок торта, половина ідеально зрізаного ананасу і рівні обрубки білих свічок…

Охнули дами, плеснула в долоні Зінаїда.

Князь наполегливо вхопив Іполита за плечі:

– Пішли-но, батечку, краще кинемо карточку, від гріха подалі. Ви ж бачите, яка в нього реакція: вмить голову вам зріже…

Іполит зробив вигляд, що пручається.

Князь підморгнув графу, граф – купцю.

І так, усім миром, повели «дуелянта» до ломберного столика.

Олексій кивнув шансоньє, той покірно сів за рояль.

– Тур вальсу? – звернувся Олексій до закляклої Мусі і галантно подав їй руку.

І до гостей, як і не було нічого:

– Танцюйте, панове, танцюйте!

– Стоп: знято! – блаженно видихнув режисер.

– Вражаюче… – повернула Муся Олексієві його недавній комплімент щодо себе.

Вони танцювали посеред зали, забувши про свої «службові обов’язки» спонукати до танців і веселощів інших.

Власне, вирішила Муся, нещодавно шановна публіка мала від них неабияку розвагу – і переможним поглядом дивилася вбік картярів, що всіляко опікувалися переляканим Іполитом.

– Дивно, але… – сказала Муся. – Мені вперше приємно з вами танцювати…

– Правда? – зрадів Олексій.

– Майже, – відповіла Муся, вирішуючи, що нема через що переходити межу «професійних стосунків». Завадить справі.