Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

– Ого! Це не пароплав, а справжній прорив у синематографі!

У перших рядах юрми, яка оточила скандалістів, оператор шалено крутив ручку кіноапарату.

– Яким же знаряддям бажаєте скористатися? – спокійно мовив Олексій, витираючи руки серветкою, і кивнув на стіну салону, прикрашену оленячими рогами і різного роду холодною зброєю. – Револьверів тут немає. Хіба що шаблі…

– Із задоволенням випущу з вас дух! – не вгавав Іполит.

– Панове, панове! – розбороняючи руками суперників, вигукнув князь. – Що за дикість? Негайно припиніть! Двадцяте сторіччя на дворі!

– А я б залюбки подивився… – пробурмотів купець, проштовхуючись уперед.

Поетеса Зінаїда, котра очолювала купку переляканих дам, вимовила, випускаючи дим зі своєї пахітоски:

– Пароплавом гуляє смерть…

На мить запала тиша, в якій пролунав голос модного письменника:

– Дуель – це прекрасно, панове. Ми надто багато балакаємо. У словах помирає істинна краса вчинків і помислів. Ми припинили лазити у вікна до коханих жінок…

Публіка хитнулась і загомоніла.

– Дуель! – знову вигукнув Іполит, кидаючись до стіни і хапаючи з гачка шаблю.

– Знімай! – штурхонув ногою оператора збуджений режисер.

– Як забажаєте, – сказав Олексій, заспокійливо киваючи Мусі і беручи до рук другу шаблю. – Але я б не радив…

Він підійшов до закусочного столика, на якому було мальовничо розставлено великий шоколадний торт поруч із ананасом, прикрашеним паперовими квітами, і канделябри зі свічками.

Зробив у повітрі різкий рух.

Таке показне молодецтво викликало кілька зневажливих смішків.

Муся невдоволено глянула на Олексія: ну що за дітвак…

Той посміхнувся.

Обережно взяв зі столику графин із горілкою, налив собі чарочку, кивнув їй: