Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

– Це ще один ваш кумир?

– Це французький філософ-позитивіст! – сказала Муся, радіючи, що може взяти у Крапки інтелектуальний реванш. – До речі, у нашому розслідуванні він теж міг би згодитися.

– Це ж яким чином?

– А таким, що мсьє Конт уважав, що всі ми, – вона обвела рукою залу, – знаходимось в одній соціальній системі, кожен елемент якої є певною частиною цієї системи. А це означає, що всі ми тим чи іншим чином пов’язані між собою. Усі! Варто лише систематизувати ланцюг явищ! У даному випадку до такого ланцюга входять три відпущені нами пані, ювелір Шток і Вільгельм фон Айзен. Однак, гадаю, тут обов’язково знайдуться й інші ланки.

– Згоден! – сказав Крапка. – Але звідки стільки знань? Щось вони не схожі на бульварні романчики вашого белетриста.

– Я, між іншим, ще й фізику з хімією вивчала, – насупилась Муся. – А ще медичні курси при університеті відвідувала!

Вона ледь язика йому не показала, так її розпирало від його здивованого погляду.

– Гм… – пробурмотів він. – Вражаюче…

Він хотів щось запитати, але над їхніми головами несподівано виросла постать Іполита Вікентійовича.

І Муся змушена була голосно промовити дзвінким вередливим голоском:

– …уявляєш, любий, пані Пєтушкова в Парижі їла жаб’ячі стегенця! Фі!

Олексій не встиг нічого відповісти, адже Іполит Вікентійович, схилившись над Мусею, вимовив зневажливу тираду, до якої, певно, довго готувався, перебуваючи за стійкою шинквасу:

– Ех, Мар’є Матвєвно, за вами такі посадовці впадали, такі гідні партії вам татусь готував! Що я тепер йому повідомлю? Що, мовляв, пропала Мар’я Матвєвна… Була панянка благородної крові, а стала…

– Здається, ви хочете образити мою наречену? – повільно підвівся зі свого стільця Олексій. – На скандал наражаєтесь?!

Зал завмер.

Навіть шансоньє припинив свою музику.

– Скандал? – зневажливо оглядаючи того, вимовив Іполит. – Скандал – це для вашої базарної пики саме те!

І вигукнув так, що гості повставали зі своїх місць:

– Дуель!!!

Режисер задоволено потер руки: