Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

– А що ми бачимо на фото? – заперечила Муся. – Оголена спина. Майже хлоп’яча. Капелюх. Під широкими крисами обличчя не роздивитися. Я такі світлини на блошиному ринку бачила: їх з-під поли продають, – почервоніла Муся і додала: – Для чоловіків певного штибу…

– Ось воно як, – замислився Олексій. – А цей ваш інженер – як би це сказати?.. Він що, був схильний до… до одностатевого кохання?

– Про це мені не відомо, – зніяковіла Муся. – Але такого факту не відкидаю.

– Спина на карточці дійсно якась безстатева, – згодився Олексій. – А визначного в ній лише те, що я роздивився в лупу: родимка нижче лівої ключиці. Але, – Олексій кивнув на освітлені скляні стіни салону, де веселим хороводом кружляли дами, – не роздягати ж їх усіх…

– Гадаю, ви б зробили це із задоволенням! – не втрималася зловтішно гмикнути Муся.

Олексій лише звів очі до неба і промовчав.

Подав їй руку і повів до салону, за скляними стінами якого розгорталося нове дійство.

Капітан і матроси саме вносили до зали приладдя для малювання: мольберти, папір, чорнила, пензлі.

Муся і Олексій здивовано спостерігали.

– Хвилиночку уваги, пані та панове! – між тим говорив капітан. – За бажанням дам мадам Такіхасі люб’язно погодилася надати всім бажаючим урок каліграфії!

Він уклонився прекрасній Ванді, і вона, вийшовши вперед, до облаштованого для занять майданчику, промовила наступне:

– Кращі каліграфічні малюнки пропоную виставити на благодійний аукціон на допомогу безпритульним дітям Києва!

Панство шалено заплескало в долоні.

Дами оточили Ванду, яка вже стояла навпроти мольберту з пензликом в руках.

– Здається, вона відбирає наш хліб, – прошепотіла Муся Олексію.

– От і добре, – відповів той. – Відпочинемо. На нас і без того пішло багато уваги.

Ванда опустила пензлик у пляшечку з чорнилом.

– Отже, пані, перше правило: східна каліграфія – це передусім живопис! А друге: «Хочеш перемогти ворога – вивчай письмо!» Почнемо?

Вона торкнулася пензликом аркуша, і по ньому зверху до низу ніби самі по собі почали з’являтися невагомі, легкі, мов пташки, ієрогліфи.

Дами зачаїли подих.