Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

Невеликою компанією прогулялися по Дніпру та й проводили молодят до щойно знятих мебльованих апартаментів.

А те, що біля дверей з ночі якийсь чолов’яга крутився – хіба таке помітиш у доленосний день?..

На ранок прокинувся Олексій уже не хлопчиком – мужем.

Помилувався, як юна дружина в подушку носиком вткнулась, накрив оголене плечико ковдрою, поцілував краєчок світлого пасма, щоби, не дай боже, не розбудити.

Узяв свою теку, комір під саме підборіддя застібнув, волосся пригладив – і до роботи.

Не терпілося на горло державному злочину наступити.

На порозі озирнувся.

Кімната вся сонцем залита, біла весільна сукня розкинулася на кріслі аж до самої підлоги, ніби морська хвиля або хмара небесна.

Пташки у прочинене вікно цвірінькають, сон золотий навіюють.

Ех, можна було б іще поніжитися біля молодої дружини. Власне, він саме так і вчинив би, але кликав Олексія борг честі.

Тихо-тихо вислизнув за двері, радіючи, що увечері чекатиме на нього тут медова казка. Досить, набувся сиротою, тепер усе інакше піде.

А хвилин зо п’ять чи, може, десять – якби ж то знати! – у шпарину, що між підлогою та дверима була, коричнева змійка полізла…

Доповзла до краю білої сукні, посунула під ліжко.

І вже не змійка – а ціле коричневе озеро підлогу вкрило.

У ньому і сукня, і звішене з ліжка подружнього простирадло, і краї портьєр вимокли.

А по тому озеру за мить запалали заграви.

Спочатку теж – змійками золотими, а потім уже цілим морем смертельного швидкого вогню.

У цей час Олексій у кабінеті начальства стояв і сумно слухав, як вичитує його обер-поліцмейстер. Мовляв, не лізьте, пане Крапко, не у свої справи, не чіпайте доброго імені славетного посла Вільгельма фон Айзена. Вивчені ваші доповіді, нічого в них слушного немає!

Сам пан німецький посол, з яким погомоніли «по душах», добряче посміявся.

Звісно, про добрий прийом, на якому посол по- дружньому подарував обер-поліцмейстеру дещо в конверті – так, «на розвиток» поліції, – Крапці знати не обов’язково. Та й про соколине полювання, де вони так гарно час провели, також.