Олексій звів очі до стелі: о загадкова жіноча душа!
Ще пару годин тому одна запроторила іншу під цей сумнівний арешт, а нині готова кинутися їй на груди.
Можливо, я чогось не розумію, подумав Олексій і вирішив не втручатися в сентиментальну сцену, а терпляче чекав, доки на лаві «підсудних» опиниться наступна учасниця подій – служниця княжни, Ольга…
* * *…Люди швидко забувають про погане.
Тим паче що нещасний потопельник-ювелір нічим не встиг відзначитись серед світського товариства.
Капітан, стоячи на своєму місці – на узвишші капітанського мостика, – із задоволенням спостерігав, як після обіду на палубі знову встановлюється мир і злагода. Цього разу гості, утворивши коло, розважалися грою в «крокодила».
До середини виштовхали купця Кривошапка, він надимав щоки, зображуючи загадане слово, яке треба було розгадати.
– Паровоз! – вигукнула дружина князя.
Купець захитав головою, мовляв – не вгадали.
Прекрасна Ванда і юна донька промисловця одноголосно закричали:
– Жаба!
Знову – ні.
Хор голосів хвацьки підхопив гру:
– Бегемот!
– Слон!
– Снігова баба!
Сміх, оплески, веселий святковий ґвалт.
Купець хитав головою і ще кумедніше пиндючився, присідаючи і роздуваючи черево.
– Це теж знімати? – нудним голосом запитав оператор у режисера, пихкаючи своєю цигаркою в чисте блакитне небо.
Той, захоплений грою, кивнув, додаючи до загального лементу і свій голос:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 80. Приємного читання.