TextBook За ними були ще одні сходи.
І ще одні.
Муся дряпалася по них, ламаючи підбори, аж доки не вистрибнула в пасажирський коридор зі знайомою червоною доріжкою і тьмяними ліхтариками по всій довжині.
Шалено закалатала в перші-ліпші двері.
В одні. У другі. У треті.
І – жодного відгуку!
Музика з салону лунала голосніше.
– Очі чорніє-є-є-є!!! – волав циганський хор.
Дихання Шнура наближалося.
Один стрибок, один кидок руки – і Муся опиниться в його пащі.
Сили покидали її, вона ледве ворушила ногами, безтямно штовхаючи зачинені двері кают.
Шнур теж стишив кроки, ішов за нею спокійно, впевнено, заганяючи в самий куток коридору.
І – посміхався…
«Усе будемо робити неспішно, птахо…»
Усе ж таки є Бог на світі!
Одна з дверей несподівано відчинилася.
– Рятуйте! – прошепотіла Муся в темряву.
Чиясь рука втягнула знесилену дівчину досередини.
Двері грюкнули, ключ провернувся у шпарині…
За ними пролунав удар кулака.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 129. Приємного читання.