Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

Муся здригнулася і повільно сповзла по стіні на підлогу.

…І побачила перед собою знайомі вишиті бісером капці.

Ванда Такіхасі підхопила Мусю, обняла за плечі і допомогла лягти на канапу.

Погляд її був схвильованим.

Допомігши Мусі зручно влаштуватися на подушках, Ванда рушила до дверей.

– Не відчиняйте! – закричала Муся. – Він мене вб’є!

– Хто? Ваш чоловік? – обернулася до неї здивована Ванда.

Муся щосили затрясла головою, замахала руками:

– Злочинець! Вистежив мене… Не відчиняйте!!!

Ванда недовірливо поглянула на неї, зробила заспокійливий жест і… вийшла в коридор.

Муся нагребла на себе простирадло і скрутилася бубликом, піджавши під себе ноги.

Більше тікати було нікуди.

За кілька хвилин двері знову відчинилися.

Муся заплющила очі.

А коли наважилась розплющити, побачила, що перед нею стоїть Ванда.

– Там нікого немає, – сказала вона і присіла поруч із майже непритомною від жаху Мусею. – Ви, певно, чоловіка злякалися…

– Він мені не чоловік! – вигукнула Муся. – Але то був не він, а інший!!!

– Усі ми грішні… – співчутливо зітхнула мадам Такіхасі, певно, натякаючи на недавню ганебну сцену в цій же каюті. – Заспокойтесь. Ви в безпеці. Ми не дамо вас ображати! Я зараз викличу капітана і…

– Ні! Не залишайте мене! – немов скажена закричала Муся. – Він і вас уб’є! Тепер ми обидві у небезпеці. Він заховався за рогом, я в цьому певна! Вибачте мене, накликала на вас біду!

Ванда обняла її і погладила по тремтячому плечі.