TextBook — Тут тобі жаба цицьки й дала!.. — сказала вона задоволено.
І блискавкою майнуло у Михася в голові: «Та се ж росалки!» Згадав він усе, що йому Обух про них розповідав, і страшно йому стало, як ніколи у житті, бо втямив, що клямка йому тепер.
А нехрещені душі знай телесуються та плигають з утіхи:
— Ух, ух! Отсе поскоромимося!
— Давненько я людятинки не куштувала!
— Мені руку, руку!
— А мені ніжку!
— А я вушко хочу гам-гам!
— А мені щоб печінки шматочок!
— Та хучій уже ж роздирайте його!
Тут випросталася тая дівка та й каже суворо:
— Ану позамовкали усі! Що, ладу не знаєте? Залоскочемо зразу, а тоді й роздеремо!
— І щоб усім по кусінчику дісталося! — каже якась росалка.
— Усім і дістанеться… Ану взяли його!
Як налетять на Михася кляті росалки! За руки й за ноги вхопили і давай одіж з нього зривати.
— Та що ви отсе коїте, добра б вам не було! — залементував малий козак, дриґаючи ногами. — А щоб вам гак у бік та на вежу! Щоб вас побила лиха година та нечиста сила! Щоб ви бігли галасвіта і не спинялися! Хвойди ви, шкоди, мандрьохи, походюхи, потіпахи непотребні! Ярижниці, гайнóхи, нечупари, нехтолиці, некукібниці, нетóпи і невáри![70] О Господе, рятуй мене, бо пропаду!
А росалкам байдуже до того: вже чоботи стягли з нього, очкур перервали і штани здерли. Як полетіли Михасеві шаровари у воду, то зареготалися кляті дівки і пальцями почали тицяти в нього.
— Ха-ха-ха-ха-ха! Хіба се козак?
— Та він ще ж дитина!
— І подивитися нема на що!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Чого не гоїть огонь“ на сторінці 46. Приємного читання.