— Слава Богу! — каже характерник, підходячи до них.
— Здоров, батьку, — каже Богун. Тоді перевів погляд на Михася. — Чолом, козаче…
Та й кивнув на лаву.
— Сідайте-но, — каже. — Побалакаємо.
Як посідали Обух із Михасем за столом, то тут і корчмар підскочив.
— Принеси-но нам, Бойдо, — каже характерник, — печене порося з горохом… і квашеної капусти! А ще варенухи.
— І меду звари для отсього козака, — вкинув Богун, показуючи на Михася. — Мед питимеш?
— Авжеж!
— А горілку? — моргнув козакам Богун.
Михась зашарівся.
— Ні…
— А чого се?
— Бо я ще малий…
— Так ти ж козак!
— Та нехай її чорти п’ють, не при хаті буде сказано! — буркнув Михась.
— Куштував чи що?
— Угу. Якось у коморі була перцівка, то як ухопив… — Михась скривився.
— Та й що?
— Цілий день у роті пекло… та ще й дід батурою обрепіжив, як цуцика! Нащо її й пить, ту горілку!
Козаки зареготалися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 65. Приємного читання.