Знітився клятий Мурмило да й питає:
— Та й що ж оце мені чинити тепер?
— Вертайся у білий світ, — каже йому голос. — Князь твій у спілці з нами, то нехай слуг своїх піднімає.. А я спущу на нього всі сили земні та пекельні, що мені слугують! Нікуди не дінеться він — як не в Січі, то деінде у бран його візьмемо!..
— Не можу я, батьку… — каже штукар.
— А то чом, собача дитино?!
— Відрубав мені руку клятий характерник, а нова ще не виросла! Відомщу я йому за сеє, як пора настане, та зараз нічого врадити не можу…
Ото теє сказав Мурмило та плащ одгорнув і підняв куксу, що від руки лишилася.
— А нехай тобі добра не було б! — каже голос із неба. — І що ж отсе робити?
— Се в мене ти питаєш, батьку? — каже штукар.
— А в кого ж іще! Не Дажбог я, а той, кого Чорнобогом узивають, то не вмію рани зціляти… От голову кому одкрутити — се мені завиграшки!
— Та се і я вмію!.. — каже Мурмило. — А рідня твоя?
— Знаєш що… — замислено каже Триглав. — Є в мене тітка, що зветься Нея, а прозивається П’ятниця. Не розгубила вона своєї сили цілком, то поможе тобі!
— Справді?
— А ти ще й не віриш, чортів сину?! Лети притьмом до неї, то виростить вона тобі руку в однісінький мент, от побачиш!
— Що ж, — каже тоді Мурмило, — раз так, то піду я, бо діло не жде… Бувай здоров, батьку Триглаве!
Заквилило, застугоніло на майдані, наче сто чортів з ланцюга зірвалося, — здійнявся клятий штукар у повітря, зробив коло над кам’яницею і щез у жовтій каламуті, що вирувала у небі. А потім вітер ущух, курява осіла, й знову засяяло на чорно-синьому небосхилі жахливе пекельне сонце, що знай палахтіло і палахтіло жовтими омахами вогню.
Не пам’ятав Михась, як утікали вони з того камінного міста, як пробиралися долиною, де росло чорне квіття, як прибігли до чорної річки й знову опинилися у білому світі,— коли прийшов він до тями, то побачив, що сидить на Дніпровому березі, а вдалині вже небокрай червоніти починає.
— Прокинувся? — питає його характерник.
Струснув Михась головою і роззирнувся навсібіч.
— А де ж вовкулаки?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 63. Приємного читання.