TextBook — Не пан, — каже йому хлоп’я, — а козак… тільки малий ще!
— Козак? А звідкіля ж ти тут узявся?
— З хутора.
Перезирнулися запорожці.
— А хутір твій де?
— Коло Охматова… та його вже немає — татаре спалили!
— Коло Охматова, кажеш?! — питається старий Бузько. — Так ти що, з ясиру втік?
— Ні,— каже хлопчак, — не вхопили мене татаре… кінь ось порятував!
— А як же тебе зовуть?
— Михась.
Глянув на нього Бузько та й почухав потилицю.
— А батько твій хто?
— Я в діда жив, — каже хлопчак, — а батька ляхи на горло скарали… разом із гетьманом Павлюгою! Чули про такого?
— Чули, — каже Бузько. — І як же твій дід прозивався?
— Чурай. Хіба ви не знаєте його?
Бузьки й загомоніли.
— Не знаємо ми твого діда… — нарешті каже Бузько. — То коли ж се ваш хутір згорів?
— А звідки ж ви, що нічого не чули? — питає хлопчак. — 3 Білої Церкви, певне?
Перезирнулися запорожці.
— Послухай, козаче, — каже старий Бузько, — ти дурний такий зроду чи тільки в дурного зимував?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 31. Приємного читання.