Розділ «Остання справа комісара Вістовича»

— Увечері.

— Гаразд. Я чекатиму на тебе тут. Тільки не одури мене.

— Хіба таке траплялося колись?

— Сам знаєш, що траплялось! — сердито сказала морфіністка.

Комісар збагнув, що вибрав хибний шлях.

— Все буде добре. Я принесу, — поспіхом додав він, — чекай на мене.

Вона відпустила його, сівши просто на холодну бруківку, і Вістович розумів, що марно просити її підвестись. Треба було якнайшвидше дістати їй морфію, тоді, можливо, вона хоч чимось допоможе йому в цій справі. Проте одне вже було очевидним: Гофман добряче нечистий на руку.

Діставшись трамваєм до вулиці Баторія, комісар подався до Академічної, де зупинився перед будинком Дирекції львівської поліції. Якихось чотири роки тому він впевнено зайшов би досередини, але тепер нерішуче стояв біля дверей.

За спиною почулися чиїсь кроки, і Вістович озирнувся. До нього прямував високий сутулий чоловік в сірому пальто і капелюсі, під яким стриміла пара окулярів. Комісару довелося добряче напружити зір, щоб упізнати в цьому суб'єктові Самковського. Між тим його колишній підлеглий впізнав його одразу.

— Пане Вістовичу, — чи то радісно, чи то злякано вигукнув він, — це ж треба...

— Вітаю пана, Самковський, — стримано відповів комісар.

— Чому ж не заходите?

— Бо прийшов до вас, а ви тут.

— Що ж, тепер можемо піднятися.

— Я б радо вибрав інше місце, аніж колишній кабінет, — зауважив комісар, — кав'ярня Шнайдера ще існує? Хотів би спокійно поговорити.

— Існує, — кивнув Самковський, — гарна ідея, ходімо...

Чоловіки мовчки перейшли вулицю і так само, не промовивши ані слова, дістались до улюбленого колись закладу. Тільки сівши за вільний столик, вони обережно розпочали розмову.

— Яку вас справи, Самковський? — першим озвався комісар.

Він, поміж тим, роззирнувся довкола, оглядаючи залу, проте кав'ярня Шнайдера анітрохи не змінилася. Тільки на шинквасі з'явилося кілька зім'ятих трофейних російських касок.

— Як і у всіх, — відповів колишній підлеглий, — доки вся ця чортівня не закінчиться, навряд в когось справи йтимуть добре.