Двері вилетіли з петель. В будинку зачулися звуки чиїхось кроків. Комісар сягнув по револьвер, проте його в кишені не виявилось.
На щастя, це була поліція.
— Це падлюки з Bruderferajn, — проговорив хтось голосом, схожим на голос Самковського, — я ж попереджав... курва... щоб їхав до Відня...
Свідомість потроху знову залишала Вістовича. В цю мить йому чомусь найбільше в світі захотілося пригорнути до себе Марту. І він потягнувся до неї. Такої ж самотньої, як і він сам.
— ...курва, як можна так ризикувати... Негайно на пошуки... Сучі діти... Виродки... Де лікар? Треба лікаря комісару!... Що за срані часи! Срані часи! — чулося вже крізь туман.
Розділ без назви (3)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Небо над Віднем» автора Коломійчук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Остання справа комісара Вістовича“ на сторінці 49. Приємного читання.