Шльома Гомєльський (крізь сльози щастя): Хлопці, пустіть…
Голос Альфреда: Іди в лабораторію, жидок, тут своїх дохуя.
Шльома Гомєльський (вражений такою принциповістю): Звідки ви знаєте, дядя?
Альфред Юхимович: Я знаю, бо я жизнь прожив. Пиздуй, тобі кандидатську їбошить нада.
Шльома (схліпує): Їбав я ту кандидатську.
Альфред Юхимович: Ти шо, не хочеш 150 карбованців получать? Ні, ви бачите таке? Совсєм абарзєл пацан!
Шльома плаче, його ридання гнітюче діють на сидячих в вагоні, вони зловісно мовчать.
Омелян Косопизд (жорстоко): Нічого, нехай поплаче, потім піде собі обрізаніє зробить, мацою зажере і буде банкувать.
Альфред Юхимович: А шо, може, візьмем жидка?
Харитон Уйобищенко: Та якщо не буде багато пиздіть, то нехай лізе. Мені шо?
Косопизд: Пайка зменшиться.
Назар Сівуха: Жиди такі хитросракі, заждіть, вони не тіки шо макарони, вони й сайри дістануть.
Альфред Юхимович: Сайра хай вас не їбе, пан Сівуха, вам її все одно не їсти. (До Шльоми). Давай, жидок, розкручуй дрота і хуярь сюди, ми тобі посвященіє в митці зробимо.
Шльома відкручує дрота і залазить до вагона, де його відразу ж починають пиздити любителі цієї справи Магарич, Омелян Косопизд і Харитон Уйобищенко.
Гаврюша Обізянов: Нада двері якось закрутить, це ж не богадєльня, шо вони все лізуть і лізуть.
Альфред Юхимович: Нехай Люда обід принесе та закрутить.
Входить Роже Гароді, французький буржуазний націоналіст. Він у шикарному фланелевому костюмі з гарним капелюхом на голові.
Роже Гароді (стука по вагону): Вилазь, хлопці! Свобода прийшла!
У вагоні мовчать.
Роже Гароді: Харош хнюпитись, хлопці, на волі харашо — пташки, жито, квіточки, дівчата, шо хочеш, те й малюй, всіх, куди хочеш, туди і посилай.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 24. Приємного читання.