Голос Назара Сівухи: Я вас прошу, нє отвлєкайтєсь, шановний Альфред Юхимович.
Голос Альфреда Юхимовича: Я акцентірую ваше вніманіє, господа. Женщіна при цьому приходить в состояніє статевого збудження.
Голос Назара Сівухи: Як ви сказали, Альфред Юхимович? Повторіть.
Альфред Юхимович: Статевого збудження, пизда очката! І саме в цю мить, господа, ви вказівним і безим’яним пальцями намацуєте у неї подколєнну ямку і починаєте її лизати, весь час піднімаючись язиком все вище, вище і вище.
П’ятий голос: І так до самої сраки. Га-га-га-га!
В вагоні роздається тваринний регіт.
Голос Альфреда Юхимовича: Саме в цю хвилину, любі друзі, до вас приходить довгожданна ерекція.
Голос Назара Сівухи: А якщо не приходить, Альфред Юхимович, тоді що робить?
Голос Омеляна Косопизда: Тада нада воду злівать.
Входить Люда, одягнута вагонною провідницею. В руках у неї підніс із їжею. Вона разкручує дріт на дверях, водночас відчиняє їх і зникає в темній пащі товарного вагону.
Голос Омеляна Косопизда: Скіки тєбя ждать можна, курва?
Голос Харитона Уйобищенка: Знов макарони, блядь?
Голос Альфреда Юхимовича: А бацили шо, нема?
Голос Назара Сівухи: Та не чавкай ти, чучундра йобана.
Голос Магарича (чавкання).
Деякий час з вагона долинає тіки чавкання, стукіт алюмінієвих ложок та репліка Омеляна Косопизда: «Давай кампот, нахуй». Трохи згодом ми чуємо хтивий голосок Назара Сівухи: «Люда, ти готовая?», якесь таємниче шарудіння. За декілька хвилин Люда виходить з товарного вагону, держачи акуратно складену стопку із алюмінієвих полумисків. Вона поправляє зачіску, надіває формєнний берет і закручує двері на дріт. З товарного вагону чути, як хтось сито ригнув і веселий регіт. З усього видно, що його мешканцям живеться гарно і весело. Входять Гаврюша Обізянов і Степан Срака, поглиблені в свої інженерні факти і розрахунки. Вони зайобані і закомплексовані.
Гаврюша Обізянов: По нашим данним, якщо будівництво не наїбнеться зараз, воно обов’язково наєбньотся в наступному кварталі.
Степан Срака (налякано): Шо тада буде, Гаврюша?
Гаврюша Обізянов (спльовує): Тюрма, нахуй.
Голос Альфреда Юхимовича: Так от, друзі мої, єслі с женщіной правільно обращаться, она становітся вже не женщіной, а сімфонієй етого, как єго?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 21. Приємного читання.