Розділ «П’ЄСИ»

Алєксандр: Пагодка-то, а, Надєжда? Хозяїн собаку-то нє вигоніт.

Надєжда: Єслі б знала, что ти такой долбо­йоб, я б с Трофімом лучше б на Сєлігєр с’єзділа, чєм с тобой тут Муму за уши тащіть.

Алєксандр: Ти мєня, Надєжда, нє злі. Я тєбє за Трофіма матку вивєрну наізнанку!

Входять Опанас, Толя, Миша і Гриша.

Миша: О, диви, кацапи!..

Гриша (з московськім акцентом): Как пагодка в Масквє?

Владімір: Я что-то юмор-то нє понял...

Опанас: Хуйня якась! Кацапи всєгда такі понятливі, а нє понімают.

Опанас (грізно підходить до Владіміра): Знімай штани, їбать буду!

Ємєльян: Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!

Миша пиздить Ємєльяна. Миша, Гриша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кричать дурними голосами.

Надєжда: Жлоби проклятиє, я вас нєнавіжу! Я б вас всєх растрєляла!

Опанас (пиздить Надєжду): Мовчи, курва, када мужчіни разгаварівают!

Зойки стихають, на морі гуде шалений шторм, кругом лежать побиті тіла кацапів.

Толя: Папа, кажись, піздєц.

Опанас (пиздить його): Скіки тєбя учіть можна, блядь, шоб ти не матюкався? Батько для тєбя шо, мєсто пустоє?!

Раптом роздається жахливе сичання. Це кацапський самовар – він закипів. Він сичить, сичить, перекриваючи шторм, і грізно підскакує на місці. Всі з острахом дивляться на самовар.

Під звуки самовара завіса повільно закривається.

Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!

Нєзнайка, супермен-вікінг.