У двері гупають.
Буратіно (до Пєтрушки): Ти, педрило, ану катай, відкрий.
Пєтрушка мовчки кида яйця і пиздує до дверей.
Гурвінек (роздивляється Пєтрушкіну працю): Блядь, якогось жида нарисував!
Входить Мальвіна, потряхуючи голубою волоснею.
Буратіно: О! А шо, Мальвіна, даси поїбаться?
Мальвіна (ображається): Блядь! Шо ето значіт? Шо, у тєбя жени для етого нєт?
Буратіно: Ну яка жена, ну скажи, ну при чому здєсь жена?
Мальвіна: Якщо хочте, хлопчики, тіки в рот. Ето пожалуйста, ето можно. А поїбаться? Дома їбайтєсь.
Гурвінек: У! Жадна сука…
Гурвінек і Буратіно киряють. З ванни доноситься щасливий і дурний регіт Червоної Шапочки та звуки води.
Гурвінек (неприємно отригуючись): Я одну тьолку кадата знал, така красіва тьолка. Ну, в неї, понімаєш, тіки тєло красівоє, більше ніхуя нема, мозгі совсєм отсутствуют. Вона встрічалась з парнєм, такий хароший парніша! Он мєчтал, шо він колись піде в армію, а вона буде його ждать. І от приходять вони в бєсєдку, а вона йому і каже: «А тепер їби мєня». А він їй: «Как ето?» А она говоріт йому: «От січас я тобі покажу, как ето». І нє он її, а вона його сама виїбла! Ну, значіт, він їй целку зламав, і йому понравілось. А вона лежить і каже: «А тепер пішов нахуй». А він каже: «Как ето?» От жалко пацана...
Буратіно: Разні случаї єсть. Мєня тоже одна тьолка любила. Бувало, я прийду, сяду, а лягати зразу не можу, шоб не наблювать. Отак і сиджу всьо время. А она, сука, подойдьот сзаду, рукі на плечі положит і гладіт, і гладіт. А я їй: «Шо ти, стерво, мене гладіш? Шо я тобі — кіт?» І по їбальніку її зразу, на! (вздихає) Любіла мєня!..
Мальвіна: От нє люблю, када мужики таке пиздять. І та любіла, і та хуєла. Та подивіться на себе, кому ви нужні?
Входить Нєзнайка, бєлокурий супермен-вікінг, адєтий в кожаноє пальто, надіте на кожаний піджак. На руках у Нєзнайки золоті гайки. З усіх карманів стирчать пачки грошей.
Мальвіна (сама до себе): Ето піздєц!
Слідом за Нєзнайкою іде Сінєглазка. Під очима у неї бланжі. Сама вона п’яна, розкована, смердюча і нікому не нужна, крім Нєзнайки.
Сінєглазка: Здраствуйтє, рєбята! Я вам поїбаться прінєсла...
Нєзнайка (з прибалтійським акцентом): Послушай, Сінєглазка, я тєбя прашу!..
Сінєглазка: От’єбісь! Надоєл, дурак. Рєбята...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 143. Приємного читання.