П’ЄСИ

Африка, сни

Іспугана Надєжда молчіт. Владімір і Ємєльян кідають камні. Алєксандр, завідуя ім, знаходе огромну каменюку і, вимахуючи нею, біжить униз.

Алєксандр: Пока ви тут мудохалісь, я вот што нашол.

Алєксандр показує Владіміру і Ємєльяну скользку, протівну каменюку і швиряє її в море.

Голос з моря: От я, блядь, щас якомусь підарасу кину!

З моря вилазе вєтєран війни в плавках і з колодками на волохатих грудях. Одна нога в нього на 10 сантиметрів коротша за іншу.

Вєтєран (до Алєксандра): Я, блядь, пиздану одін раз, так мєня люба больніца возьмьот, а тєбя нєт!

Валєнтін (до Алєксандра): Дядя Алєксандр, вам что, дядя-калєка яйца открутіт, чтоб ви блядовалі помєньше?

Тривожна мовчанка. Шторм на морі сильнішає.

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

Общій вагон забацаного поїзда. За столом сидять п’яні Гриша, Миша, Опанас, Толя і ведуть свєтскую бєсєду.

Миша (до Гриші): Сижу я в барі в Прібалтікє, кругом старінні стулья. Так заїбісь здєлано. Заходить мудак і каже мінє: «Ето мєсто мойо, может, ви пєрєсядєтє?» А я говорю: «Ніхуя собі! Ти шо, абарзєл, пацан? Может, ти сам пєрєся­дєш? Я їбу такі варіанти».

Гриша: Я тєбя за то уважаю, Миша, шо ти рісковий парєнь.

Миша: В них, в Прібалтікє, блядь, на уліцах всьо не по-нашему напісано. А спросі шо-небудь, так он сначала так посмотріт, а потом по-своєму шось тири-пири. По-нашому ніхуя не понімає. А тьолкі хуйовиє в них. Так (показує рукой біля голови) єщьо нічєво, а остальноє – хуйовоє.

Гриша: І шо, і кругом не по-нашему написано?

Миша: Та йоб твою мать, нахуя мне піздєть!

Опанас (до Толі): Сина, оно подивись – морє…

Толя (без ентузіазма дивиться на море): Папа, а морє – оно большоє, так шо другого бєрєга нє відно?

Опанас: У бінокль відно.

Толя: А єслі бінокль зламався, тогда відно?

Опанас: Та заїбав – відно, шо ж тада увідіш?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 143. Приємного читання.