Розділ «П’ЄСИ»

Толя: Папа, а шо луччє: пулємьот чи танк?

Миша: Танк луччє. По пулємьоту раз пиздане – і піздарікі.

З цими словами Миша наливає вино Опанасу, Гриші, Толі і собі.

Толя: Папа, я, як виросту, вивчусь на ахвіцера чи на командіра. А шо луччє: ахвіцер чи командір?

Гриша: Та одін хуй.

Опанас: Вафльониш ти єщьо на ахвіцера учіться.

Миша: Скажи, Толя: «Заїбав ти мєня, папа, своімі ахвіцерами». Скажи: «Я на морє їду купаться». Хочєш купаться?

Толя: Я стрілять хочу.

Веранда з самоваром і кацапами. На морі приємно штормить. Владімір бере в руку чималу каменюку.

Владімір: Надєжда, посмотрі, как я щас ка­мєнь-то брошу.

Надєжда: Ну, што ти, как пацан, сєбя нє ува­жаєш. Вєдь старий-то поц уже!

Владімір: Вот давай поспорім, раді смєха-то. Трі раза подскочіт!

Владімір кида каменюку в море, яка відразу ж тоне.

Надєжда: Ну што? Абасрался, підарас! Што, нє стидно?

Ємєльян: Владімір, камєнь-то плоскій надо брать. Посмотрі, как у мєня раз пять подскочіт.

Надєжда: Как пацани, єй-богу! Люді-то кругом смотрят, мудозвони стариє!

Владімір: Молчі, курва, а то і тєбя бросім в морє, нахуй!

Іспугана Надєжда молчіт. Владімір і Ємєльян кідають камні. Алєксандр, завідуя ім, знаходе огромну каменюку і, вимахуючи нею, біжить униз.

Алєксандр: Пока ви тут мудохалісь, я вот што нашол.

Алєксандр показує Владіміру і Ємєльяну скользку, протівну каменюку і швиряє її в море.