Запопадливий голос з натовпу: Данко, серце згасає!..
Справді, серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.
Данко (несамовито реве): Іттіть!
Данко і натовп зникають у напрямі, протилежному тому, куди йшли.
ДІЯ ТРЕТЯ
Пустиня. Входить натовп з Данком.
Данко (шуткує): Ге-ге! Ніхуйова пагодка!..
Натовп мовчить.
Данко: Що мовчите, га? Де Ізергіль, стара блядь?
Голос з натовпу: Вчора здохла.
Данко (невпевнено): Іттіть.
Голос з натовпу: А не пішов би ти сам нахуй?!
Запопадливий голос з натовпу: Данко, печінка згасає!..
Данко кида об підлогу смердючу, згорівшу печінку.
Запопадливий голос: Данко, нирки рви, вони горітимуть!..
Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотілося б. Тоді Данко і їх кида об пісок.
Данко: Що, падлюки, тепер довольні?
Натовп мовчить.
Данко: Тепер вам всім піздєц!
Помирає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 119. Приємного читання.