Розділ «П’ЄСИ»

Натовп.

Ліс. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Де-по-де можна іноді почути обривки розлючених фраз типу: «Хлопці, харош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми пизди лопатою вигрібаємо!» та таке інше.

Входить Данко і стріля з пістолєта в повітря.

Данко: Мовчать!

Всі мовчать так, шо стає ніяково.

Данко: Не розмишлять! Чмо японське... Іттіть!

Голоси: Та куди ж іттіть?

Данко: Іттіть, контра! Хто не хоче – уб’ю, нахуй!

Данко вириває з грудей серце, яке світиться карасіновим світом, і вимахує ним, як ліхтарем.

Голос з натовпу: Ніхуя собі!

Данко (кричить): Ура! Вперед, чмо японське!

Всі біжать за Данком в напрямі, протилежному тому, куди йшли.

Болото. Входить натовп з Данком.

Данко: Іттіть!

Голос з натовпу: Ги, та вже, мабуть, прийшли!

Данко: Контра! От не пиздіть, а іттіть!

Голос з натовпу: Я їбав таку жізнь!..

Данко: Шо поставали, пизда ваша мати?!

Запопадливий голос з натовпу: Данко, серце згасає!..

Справді, серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.