Розділ «П’ЄСИ»

Ганарєя: В сраці нога.

Входить Випадєніє Матки –  воно таке, як і інші, тікі між ногами у нього волочиться мішок.

Гангрєна: А хто це к нам лізе?

Ганарєя (шуткує): Та то якесь Випадіння.

Випадєніє (ображається): Ти б на себе подивилася б – стара блядь, брючного костюма на­діла. Тьху! (Плює.)

Ганарєя: Га-га-га-га! Ой, не можу, дівчата, та то ж модно.

Вітальня. З портьєрою, тумбочкою і фікусом. Над діваном – портрет Гіппократа. На дівані сидять Івасик і Лікар.

Лікар: Івасик, скажи: «А-а-а...»

Івасик: А-а-а...

Лікар (у захваті): Ми ковалі нашого щастя, Івасику.

Івасик: Бе-е-е... (Пускає слину.)

Лікар хвацько підхоплює слину.

Лікар: А ти, Іване, молодець, знаєш, що лікарі збирають слину на аналізи. Хе! (Хвастливо.) Я  вже  чемойдан  слини  назбирав.  (Ховає слину.)

Івасик: У-у-у...

Лікар (у захваті): Івасику, настане день, і всі хвороби буде знищено!

Івасик: Му-у-у...

Лікар: Гарний хлопчик. Зараз лікар випише рецепти, і будем ням-ням димедрольчик. Хочеш ням-ням димедрольчик?

Івасик: Хр-р-р... (Харчить, випускає слину.)

У двері гупають.

Лікар: Хто там? Сюди не можна. Іде операція.