Кіндрат Омелянович: Ви знаєте, Микола Гнатович, американський авіаносець взірвався. Много погібло, но говорять, тіки боцман вспєл зоскочить, но пальці на ногах всі геть чисто поодривало.
Микола Гнатович: У них развєдка дуже харошо работаєт. Когда у нас хто ідьот срать, то оні уже знають.
Кіндрат Омелянович хмикає.
Микола Гнатович: Хи! А як ви думали?
Обоє замислено мовчать. Причому Микола Гнатович пальцем видовбува з вуха чималий шмат сірки і з цікавістю на нього дивиться. Входить Цицькін, сільський детектив.
Під час розмови Миколи Гнатовича і Кіндрата Омеляновича він з насолодою сцяв в холодку і все чув.
Цицькін (застьобує штани): Та развєдка щас до пизди, шоб ви знали. Щас хто пєрвий нажмьот кнопку, той і буде кашу наябувать.
Микола Гнатович: Колись ніяких кнопок не було, а люди були здорові і жили сто двадцять літ.
Цицькін (застьобує штани, цінічно спльовує): Ви утопіст, діду. Хи, от вчора Онищенко спіймав в кущах тьолку: їблась, сука. Так ми її пиздим, а вона каже: «Хлопчики, катаймо в кущі, я там труси покинула».
Микола Гнатович: Раніш люди ніколи не вмивалися, а їли сало, а захоче – помідора, чи диню, та так зірве, навіть і не миє, і от такі у всіх пики були...
Кіндрат Омелянович тяжко зітха.
Цицькін (застьобує штани): Хуйня, діду. Зараз Б-52 пустять, і до пизди те здоров’я.
Микола Гнатович: Колись ніяких Б-52 не було, а Миронів Грицько випивав піввідра самогону, а потім пиздив бугая кулаками.
Кіндрат Омелянович: А що потім було?
Микола Гнатович: Шо було, шо було? Пиздець бугаю! Шо було...
Цицькін (застьобує штани): Я їбу!..
Микола Гнатович (заводиться): А Василь, Йосипа шуряк, п’ятдесят разів бабу їбав! Один раз десять штук так задєлав – вони показилися всі! А їв тіки сало і картоплю...
Цицькін (застьобує штани, сам до себе): Я б тій тьолці теж засунув, щоб не мудохатись...
Микола Гнатович (кричить): З отакенними пиками – сто п’ятдесят років жили!!!
Мимо проїжджає на лісапеті підарас Вєня, сільський недоумок. Вєня виябується: сидить на багажніку, а пєдалі крутить руками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 113. Приємного читання.